Подвижники віри  й благочестя

Подвижники віри й благочестя

Пам’ять преподобного Нестора Літописця Церква вшановує 9 листопада. Святий подвижник вважається небесним покровителем істориків та освітян.
12 листопада віряни молитовно згадують священномученика Олександра, архієпископа Харківського, життя якого тривалий час було пов’язане також із полтавськими обителями.

Преподобний Нестор Літописець належить до великого сонму отців Києво-Печерських. Народився він в середині XI століття у Києві. У ті далекі часи на печерських пагорбах уже починала сходити зоря майбутньої Києво-Печерської лаври в особах її засновників – преподобних Антонія та Феодосія. Саме до них потягнувся 17-річний юнак задля опанування складних наук приборкування пристрастей, молитви, покаяння та смирення.
Зростаючи в духовному подвигу, Нестор прийняв постриг. Його послухом стала книжна справа. Цей труд блискуче розкрив його величезний дар до навчання та письменництва, перетворив ченця на найосвіченішу людину свого часу.
У 1080 роках преподобний Нестор створив житіє страстотерпців Бориса і Гліба, житіє преподобного Феодосія Печерського. Головним подвигом преподобного Нестора є написання «Повісті временних літ». У цьому літописному зведенні – неоціненні відомості про Хрещення Русі, київських князів, митрополитів, перші храми на нашій землі.
Духовна глибина, патріотизм і художня цінність «Повісті временних літ» ставлять її в ряд найвищих творінь світової писемності.
Преподобний Нестор помер, імовірно, 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Там його святі мощі спочивають і нині.
***
Священномученик Олександр (Олександр Федорович Петровський) народився в 1851 році на Волині, в родині диякона.
Одні дослідники стверджують, що він закінчив духовну семінарію і викладав у народній школі, інші наполягають, що Олександр отримав університетський диплом юридичного факультету. Але щодо різкого повороту в його житті, то одностайні всі: плани змінилися після одного незвичайного випадку – вночі Олександр раптом побачив свою матір-небіжчицю, яка веліла все облишити й іти в монастир.
Подвижники віри  й благочестяНадалі молодий чоловік справді прийняв чернечий постриг. Невдовзі став намісником Донського монастиря в Москві, згодом – настоятелем Лубенської Спасо-Преображенської обителі, Свято-Успенського Псково-Печерського монастиря… Із 1919-го його духовне служіння пов’язане з Козельщинською Різдва Пресвятої Богородиці жіночою обителлю. Після закриття монастиря богоборчою радянською владою подвижник був духівником скиту «Обіток», до якого перейшли близько п’ятдесяти сестер обителі. Утім на початку 1930-х бузувіри дістались і до цієї останньої в окрузі святині.
У 1932 році архімандрит Олександр став намісником Києво-Миколаївського монастиря і був хіротонізований на єпископа. З травня 1937 року він – архієпископ Харківський.
У Харкові владика постійно служив у єдиній, на той час діючій, Свято-Казанській церкві. До храму приходило стільки народу, що причащання тривало протягом кількох годин.
28 липня 1938 року подвижника арештували «за контрреволюційну пропаганду» і засудили до 10 років ув’язнення. Про його мученицьку кончину знає один Господь. Тюремний персонал подейкував, що архієрей був задушений. В архівній довідці, що датується 1940 роком, вказується, що архієпископ Олександр помер у в’язничній лікарні.
Двоє працівників міського судово-медичного моргу – один раніше служив у архієпископа іподияконом, інший в майбутньому став священиком – таємно потурбувалися про християнське поховання владики, а на вимогу тюремників повернути тіло відправили останки іншої людини, приклавши документи архієпископа. Після відспівування святителя поховали на Залютинському цвинтарі Харкова.
На початку 1990-х архієпископ Олександр був реабілітований і прославлений як місцевошанований святий. Мощі священномученика з благоговінням перенесли в Благовіщенський собор Харкова. Загальноцерковне прославлення священномученика Олександра відбулося в 2000-му. Кілька років по тому в Харкові збудували присвячений йому Свято-Олександрівський храм.

Підготувала
Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий