поетична хвилинка

Дмитро ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Колискова для зайчика, що народився в люстерку

Ти набігався, вухатий,
Коло двору, коло хати,
По травиці, по деревах,
По стежинах янтаревих,
По городі, по баштану,
По широкому майдану,
По шибках сусідки Олі,
По квітках бабусі Полі,
Ще й по стінах у хатині,
Ще й у котика по спині…
То й зболіли твої ніжки,
То й схотілося до ліжка.
Тепер спи.
Навколо тиша –
Я тебе в люстерку
Заколишу.

Коли небо на лузі живе

Плавають гуси по небу
І самі із собою цілуються,
І самі собою милуються.
Котик хотів і собі
По небі синьому походити,
Білі хмарки половити.
Котик на синє небо ступив –
Котик сіру лапку вмочив.
– Тріп, тріп, тріп! –
Закипіло небо, мов окріп.
Не можуть гуси милуватися,
Самі із собою цілуватися.

Хитрий Няв

– Ходи, коте, грядку копати.
– Няв.
– Ходи, коте, дрова рубати.
– Няв.
– Ходи, коте, воду носити.
– Няв.
– Ходи, коте, кашу варити.
– Няв.
– Ходи, коте, сало їсти.
– Ня-а-а-авввв…
А де мені сісти?

Сині черевички

Синій ранок
По лісі ходив,
Сині черевички
Погубив.
Я по лісі піду,
Черевичків назбираю –
Коників-стрибунців
Повзуваю.

Ранок

Вибігли чебрики
Сонце зустрічать,
А в кожного чебрика
Коромисло на плечах.
А в кожного чебрика
Два зелені цебрики,
З неба, мов з криниці,
Назбирають чебрики
Не води – росиці.

Ой у барвінка

Ой у барвінка
не квітка – первінка.
А барвінок
Простягає
вусики,
вусики-гарнусики:
кожній дівчинці –
та й по квіточці,
кожному хлопчику –
та й по млиночку.
Ох і си-и-иньо!..

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий