У суботу п’ятого тижня Великого посту, яка цього року припадає на 24 березня, православні християни мають звичай з особливою шаною прославляти Пресвяту Богородицю. За церковним календарем цей день називається «Похвала Божої Матері», або ж «Субота Акафіста».
Історія цього святкування пов’язана з багаторазовим позбавленням Константинополя від нашестя ворогів. Позбавленням чудесним, бо було воно лагідною відповіддю Небесної Владичиці на молитви, які линули до Неї день і ніч із місцевих храмів. Такі вражаючі події відбувалися у Константинополі, зокрема в 626, 677, 717, 860 роках. До того ж і сам засновник цього величного міста, імператор Костянтин Великий, присвятив його Божій Матері й шанував Її як Покровительку своєї нової столиці. Багато церков було споруджено тут на Її честь.
У Влахернському храмі зберігалася ікона Діви Марії, написана святим євангелістом Лукою, священні предмети земного Її життя – риза і пояс. У ніч, коли об’єднані сили агарян і персів рушили на місто, раптово зчинилася страшна буря, яка потопила кораблі нападників. Решта ворогів кинулися навтьоки. Тоді вдячний народ, що перебував у Влахернському храмі, виголосив Захисниці граду переможну всеношну пісню-молитву. Виголосив стоячи (акафіст з грецької – «не сідаю»).
Спочатку свято Акафіста відзначалося тільки у Влахернському храмі. Але пізніше його було внесено до статутів монастирів святого Сави Студійського, потім – у церковні богослужбові книги, й воно стало загальним для всієї Східної Церкви.
Сам Акафіст складається з 24 гімнів, присвячених Пречистій та наповнених проханнями до Неї про допомогу. За думкою дослідників, Акафіст було складено в VII столітті дияконом Великої Константинопольської Церкви – цебто Софії, Георгієм Пісідійським. Згодом його доповнили інші церковні діячі.
Як колись, так і в наші часи, Церква звершує урочисте святкування Похвали Пресвятої Богородиці для зміцнення всіх, хто розкаюється у гріхах з надією на Заступницю Небесну, яка, позбавляючи вірних від ворогів видимих, тим більше готова допомогти нам у боротьбі з ворогами невидимими.
Акафіст читається і в інші дні, але в суботу п’ятої седмиці Великого посту він входить до складу богослужіння і співається на утрені (зазвичай напередодні, в п’ятницю увечері) не весь відразу, а частинами. Духовенство чотири рази урочисто виходить на середину храму під співання кондака (піснеспіву) «Непереможній Воєводі» і співає піднесені «несідальні» похвали Цариці Небесній. Це і є Похвала Пресвятої Богородиці, Невтомної Захисниці роду християнського.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.