«У Криму як овочеву рослину вирощують катран Стевена. Чим він корисний?»
В. С. ЗИМКОВИЧ.
Катран Стевена (катран Стевена; Crambe steveniana) – багаторічна трав’яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, галузисте, 60–100 сантиметрів заввишки. Листки тонкі, голі, двічіперистороздільні, з вузькими гострими частками. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, зібрані в китиці. Пелюстки білі, 5–5,5 мм завдовжки і близько 4 мм завширшки. Плід – чотиригранний стручечок. Цвіте у травні-червні.
У дикому стані росте на степах і глинистих схилах у передгірних районах Криму і на Керченському півострові. На півдні республіки вирощують як овочеву рослину.
Використовують (свіжими або консервованими) корені рослини, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше двох сантиметрів у діаметрі) або другої вегетації.
На третій рік рослина утворює квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з коренем.
Зберігають корені в холодильниках, траншеях, підвалах, овочесховищах. Заморожені корені після відтаювання зберігають свої смакові якості.
Корені містять крохмаль і цукри та гірчичні глікозиди.
Корені катрану мають фітонцидні властивості, підвищують апетит, поліпшують травлення.
У народній медицині їх використовують при розладі шлунку, як протицинготний засіб та як замінник гірчичників.
Вживають корені катрану свіжими і переробленими (салати, соуси, як пряні добавки в соліннях і маринадах).