Полтава – майданчик  національного діалогу  про мистецтво

Полтава – майданчик національного діалогу про мистецтво

Завершальний із серії започаткованих Міністерством культури та інформаційної політики України національних круглих столів відбувся в Полтаві. Проєкт задуманий як противага телеефірам, на яких політики розділяють і розсварюють українців. Спікери круглих столів – інтелектуали з академічної спільноти, митці, представники громадянського суспільства, які прагнуть об’єднати націю навколо найбільш чутливих для сучасного українського суспільства тем.
Перший Національний круглий стіл «Культура діалогу» стартував на початку осені в Києві. Про історію учасники проєкту говорили в Одесі, про мову – в Харкові, про щастя (тема «Щастя як мета) – в Чернівцях. У листопаді круглі столи відбулися у Кривому Розі Дніпропетровської («Екологія») та Острозі Рівненської областей («Віра, релігія»).
До Полтави учасники проєкту прибули 3 грудня. У фокусі уваги була якнайбільш символічна для нашого регіону, що дав Україні й світу плеяду видатних митців, тема – «Мистецтво». Майданчиком для обговорення обрали Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
У рамках робочої поїздки на Полтавщину участь у круглому столі взяв міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. До Полтави він прибув після ознайомлення з пам’ятками у Гоголевому Шишацького району та Диканьці.

«Україна – це культура! Століттями бездержавності вона існувала в народних думах, картинах, вишиванках. Наші поети, філософи, митці писали про Україну, несли її ідеї у світ. Україна стала колискою для великої кількості мистецьких зірок, вона запліднювала своїм мистецтвом цілий світ. Сьогодні ми мусимо зрозуміти цю потугу нашої культури і зрозуміти, що саме культура і мистецтво – це той голос, яким Україна звучатиме для інших народів». Це текст відеоролика, яким анонсував круглий стіл у Полтаві його координатор, критик, публіцист Костянтин Дорошенко.
Відкрив зустріч модератор проєкту, голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній. Він наголосив, що в основі концепції круглих столів – три головні складові: єдність нації, ментальний спротив російській агресії, пошук і просування позитивних світоглядних цінностей.
– Мистецтво – це територія свободи. Його не потрібно регулювати чи якось сильно на нього впливати, – зазначив на зустрічі Олександр Ткаченко. – У першу чергу міністерство має створити умови для митців. І питання не тільки в тому, що в такі умови потрібно інвестувати. Ми мусимо підняти цінність самого мистецтва на вищий рівень, ніж це було в нас останніми часами. Мусимо розуміти, що мистецтво – це не тільки культурна спадщина, а й, власне, сучасне мистецтво.
Координатор круглого столу Костянтин Дорошенко подякував за проведену для учасників зустрічі екскурсію в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка. За його словами, ця екскурсія прекрасно ілюструє поняття про мистецтво, яке об’єднує.
– Тут у колекції музею ми побачили діалог, який існував завжди між мистецтвом українським і мистецтвом європейським; мистецтвом часів академічних і мистецтвом сучасним. Це дуже цікаво. У нас в останні часи іноді з’являється бажання знову щось відкинути з нашої культури, з мистецтва нашого минулого. Але ми це вже проходили під час більшовицького режиму. Тому в двадцять першому столітті важливо усвідомити, що просто відкидати нічого не треба. Усе належить аналізувати й розуміти, – підкреслив Костянтин Дорошенко.
Окремо координатор зустрічі зупинився на значенні мистецтва в сучасному світі: воно не тільки розкриває проблеми нашого сьогодення, а й створює обличчя нашої країни для світу, породжує нове бачення того, ким ми можемо бути надалі.
– Мусимо говорити і про культурну спадщину, але передусім – про сучасне українське мистецтво. Про те, як воно може стратегічно працювати на нашу державу. Яке має значення з точки зору нацбезпеки, а також як потужна сила для збереження універсальних цінностей, того морального, етичного імперативу, який є в кожній людині і про який особливо важливо пам’ятати в часи криз, зламів, воєн. Сьогодні Україна знаходиться в такій ситуації, що може привнести нове їх бачення в світі.
Участь в обговоренні в Галереї мистецтв взяли, зокрема, письменники Олексій Нікітін та Любко Дереш, продюсер, кінокритик Андрій Алфьоров, музикознавиця Любов Морозова, музичний оглядач, член Комітету Шевченківської премії Ігор Панасов. За допомогою скайп-зв’язку міркуваннями з колегами ділилися історик, кандидат політичних наук, член українського ПЕН-клубу, редактор телеканалу ATR Гульнара Бекірова, композиторка, доцентка НМАУ ім. П. І. Чайковського, голова Асоціації електроакустичної музики України Алла Загайкевич, кінорежисер, член Європейської кіноакадемії Мирослав Слабошпицький, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президентка Українського комітету Міжнародної ради музеїв Катерина Чуєва та інші представники творчої інтелігенції. Обговорення було доступне в онлайн-трансляції.
За задумом проєкту, напрацьовані за підсумками круглих столів ідеї будуть запропоновані для політиків, чиновників-посадовців, щоб ті спиралися на думку інтелектуалів під час розробки законопроєктів, міністерських програм.
***
У рамках робочої поїздки до нашого регіону міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко відвідав Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя. Разом із головою облдержадміністрації Олегом Синєгубовим поспілкувався з колективом театру, переглянув фрагмент вистави «Остання любов гетьмана». За словами Олександра Ткаченка, найближчим часом у Києві спеціальна науково-методична рада розгляне питання про надання полтавському театру статусу національного. Цей процес було ініційовано Полтавською ОДА.
Під час брифінгу Олександр Ткаченко наголосив на потужному туристичному потенціалі Полтавщини, на завданнях із підтримки й розвитку народних промислів, екотуризму, подієвого туризму, які не тільки приваблюють мандрівників, а і є складовою економіки області.
Олександр Ткаченко та Олег Синєгубов оглянули також стан будівлі Полтавської обласної філармонії, реконструкція якої розпочалася понад п’ять років тому й через брак фінансів іще не завершена. Голова ОДА розповів, що філармонія та Полтавський краєзнавчий музей, який потребує, зокрема, реставрації внутрішнього оздоблення, запропоновані від нашого регіону до Національної програми «Велике будівництво в культурі», всі необхідні документи вже подано. За умови співфінансування реконструкцію першого об’єкта вдасться завершити вже наступного року.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий