Полтава зустріла Василя Шкляра: «Рік Шершня» та розмова про справжню історію Полтавщини

У Полтаві відбулася зустріч із відомим українським письменником Василем Шклярем – одним із найпотужніших голосів сучасної української літератури, автором «Чорного Ворона» та лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка. Подію ініціювала та організувала громадська організація «Захист держави», продовжуючи літературний маршрут презентацій, що напередодні стартував у Лубнах і пройде містами Полтавщини.
Ще до початку зустрічі стало зрозуміло, що інтерес до події – величезний: черга за автографами розтягнулася вздовж коридору бібліотеки й не зменшувалася навіть після завершення основної частини. Велика зала Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ледве вміщувала всіх охочих долучитися до розмови з письменником.
Серед присутніх були ветерани, громадські активісти, представники місцевої влади, студенти, викладачі та літературна спільнота. Багато хто вже встиг не просто прочитати новий роман Шкляра «Рік Шершня», а й повернутися до нього повторно.
Голова ГО «Захист держави» Петро Ворона у своєму зверненні наголосив, що подібні зустрічі – це не лише культурні події, а важливий елемент суспільної стійкості:
– Ми ініціювали цей тур, тому що слово Василя Шкляра – це теж зброя. Справжній інструмент боротьби за правду й історичну пам’ять. У час війни такі твори підсилюють людей, повертають гордість і дають сили триматися далі.
У Полтаві письменник представив свій новий роман «Рік Шершня» – особливо важливий для нашого регіону.
– Це історія повстанської боротьби 1920-х років на теренах тодішньої Полтавської губернії. Полтавщина, Сумщина… Читач упізнає знайомі ліси, урочища, назви, – розповів Шкляр.
Письменник роками працює з темою українського повстанського руху, але саме цього разу, як зазначив, «воля Провидіння» привела його на Полтавщину – край, про який існує хибний стереотип, ніби він був «червоним».
– Це неправда. Вся Полтавщина, Сумщина, Слобожанщина палали повстанням проти московських окупантів. І про це треба говорити вголос, – підкреслив автор.
Назва роману має і сюжетне, і символічне пояснення. За прадавнім українським календарем нині триває рік шершня – час наполегливих, цілеспрямованих людей, здатних змінювати реальність. Він завершується не 1 січня, а 20 березня.
У творі ця символіка перегукується з характером героїв, їхньою боротьбою та незламністю. «Рік Шершня» побудований на двох часових лініях, що перетинаються містично й водночас природно для стилю Шкляра.
Сюжет стартує з дзвінка незнайомця, який пропонує письменнику показати печеру, пов’язану з легендами про Мазепу та Карла XII. Ця зустріч приводить до знахідки – старого зошита, де дід-повстанець описував свою боротьбу проти московських загарбників у 1920-х роках.
Так виникає художня мозаїка: сучасність і минуле змикаються, оживають реальні історичні події, давні таємниці, а читач поринає у атмосферу спротиву, що сто років тому вирувала на теренах Полтавщини.
Під час зустрічі Шкляр не лише розповідав про книгу, а й ділився спогадами про друзів і знайомих, які нині воюють або воювали в лавах Сил оборони України. Говорив і про радість зустрічей, і про біль втрат – щиро, просто, без зайвих прикрас.
Полтавська аудиторія ставила багато запитань – про творчість, історію, символи роману. Письменник відповідав на кожне з притаманною йому прямотою та мудрим гумором.
На завершення голова ГО «Захист держави» Петро Ворона подякував автору за зустріч і за працю, що повертає українцям їхню історію. На згадку він подарував письменнику гаптований виріб решетилівських майстрів.