Полтавці попрощалися  з письменником  Володимиром Мирним

Полтавці попрощалися з письменником Володимиром Мирним

21 липня на 85-му році життя помер наш земляк, відомий поет, прозаїк, публіцист, перекладач Володимир Степанович МИРНИЙ.
Він народився 1 листопада 1935 року в с. Супротивна Балка Новосанжарського району. В 1954 році закінчив середню школу імені Г. С. Сковороди у селищі Чорнухи, затим – історичний факультет Львівського університету імені І. Франка (1959).
Працював учителем у Рівненській та Полтавській областях, методистом Полтавської обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури, старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею.
У 1991–2000 роках очолював Полтавську обласну організацію Національної спілки письменників України, після того входив до складу ради обласної організації НСПУ.
Дебютував 1952-го як поет. Перша книжка – збірка поезій «Криниця» (1968) – одержала схвальні відгуки
Ф. Рогового, Т. Масенка, С. Тельнюка, В. Підпалого. Наступні – «Матіоли» (1970), «Вечірнє поле» (1973), «Монолог землі» (1978), «Літні зорепади» (1979), «Світло берези» (1983), вибрані твори «Криниця» (1985), «Багряне гроно горобини» (1986), «Фантомас» (1991), «Надія, віра і любов» (1994), «У дорозі до храму» (1995), «Вибране» (1995), «Теплий дощ у неділю» (1999), «Сурмачка» (2002), «Сто поезій про кохання» (2003), «Життя по колу йде…» (2005), «Стукати у брами…» (2010) – також знайшли свого читача й поціновувача.
Творчість Володимира Мирного – це переважно громадянська, пейзажна й інтимна лірика та лірична проза. Улюблені жанрові форми: вірші-медитації, сонети, байки, рубаї, хоку, оповідання, новели, етюди, «образки». Основна тематика – село і його люди: краса української природи, людських душ і водночас важка сучасна доля селянина. Написав низку поезій для дітей. У книзі «Янголи ридали в небесах» (2015), окрім художньої прози, вмістив літературно-критичні статті про Г. Сковороду, Панаса Мирного, О. Ковіньку, В. Симоненка, Гр. Тютюнника, В. Лучука, М. Вінграновського, а також щоденникові нотатки. Переклав кілька творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева. Окремі поезії Володимира Мирного перекладено російською та болгарською мовами.
Книзі Володимира Мирного «Стукати у брами» у 2010 році присуджене перше місце в номінації «Найкраща поетична збірка» конкурсу «Найкраща книга Полтавщини».
Член Національної спілки письменників України з 1973 року. Лауреат премій імені Панаса Мирного (1999), Леоніда Бразова (2008), І. П. Котляревського (2010).
Полтавці з глибоким сумом попрощалися з письменником, який залишив у їхніх серцях добрі спогади. Він був доброю, світлою, чуйною людиною.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий