Полтавці у полум’ї війни за Українську державу

У Полтаві відбулися заходи з нагоди відзначення на обласному рівні 90-ї річниці створення ОУН. Розпочалися вони з “круглого столу” “В авангарді боротьби за Українську державу”. Як зазначила керівник обласних ОУНівців і модератор зібрання Ніна Кирпотіна, дев’ять десятиліть тому у Відні відбувся Перший Конгрес (Великий Збір) українських націоналістів. Організації українських патріотів в еміграції об’єдналися, щоб боротися за визволення України від окупаційних російських та польських військ за відновлення проголошеної 22 січня 1919 року соборної незалежної Української держави. Лідери цих організацій зуміли піднятися над особистими амбіціями задля українського народу і створили одну потужну громадську організацію військово-політичного характеру на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. ОУН стала визнаним авангардом українського народу в боротьбі за свободу.

Про діяльність націоналістів у Полтаві під час Другої світової війни розповів кандидат історичних наук Віктор Ревегук. Він зокрема зазначив: “У цій війні Україна була об’єктом боротьби двох режимів: радянського і нацистського. Націоналісти були ворогами відразу для обох цих сил, бо їхня мета – відновлення й утвердження незалежної Української держави. Головною була ідея про те, що у війні цих режимів вони мають виснажитися, а похідні групи ОУН підготують народ до повстання.
Як стало відомо, відразу після вступу німців до Полтави слідом йшли похідні групи, які були створені напередодні війни. Це були групи українських націоналістів, але в той час вони існували двома гілками: бандерівською та мельниківською. Зараз важко сказати, які з цих груп були чисельнішими, але в Полтаві були представники як першої, так і другої групи. Вперше їх помітили у вересні 1941 року. Українські націоналісти на наших землях перш за все намагалися оволодіти низовою ланкою місцевих адміністрацій, щоб було легше вести підпільну роботу. Прізвища двох учасників цих похідних груп доволі відомі. Це – Василь Чуй, який формував українську поліцію, та Богдан Онуфрик (псевдонім Коник). Останній був задіяний у створенні нової місцевої адміністрації. Також у світлі тогочасних подій відзначилися і полтавці-націоналісти Олександр Шаруда та Іван Клименко.
Полтава стала містом, де активно велася агітаційна робота за український націоналізм. Коли німецькі війська зайшли на територію Полтавщини, радянська влада покинула місцеве населення напризволяще. Націоналісти відіграли важливу роль у забезпеченні порядку на місцях. Зокрема потужно підтримували соціальну сферу в місті, яка не зупинила свою роботу. Завдяки їхньому сприянню була організована мережа громадського харчування. Вони допомагали звільняти військовополонених, проводили просвітницьку роботу з населенням. У Полтаві видавалася газета “Голос Полтавщини”. Також осередком націоналістів у Полтаві заведено вважати міську управу. Як не дивно, але в період окупації почала відроджуватися українська автокефальна церква. У кінці 1941 році проти місцевих націоналістів-підпільників розпочався терор. Василя Чуя схопили, побили і вивезли до Кременчука. На той момент там була своєрідна ельзац-команда, яка розправлялася з “неблагонадійним” населенням. Згідно з офіційними даними, там його вбили. Василь Коник став підполковником української повстанської армії і загинув у 1946 році”.
Українці повинні робити висновки з гірких уроків історії та працювати над усвідомленням ролі націоналістів у громадському та політичному житті краю, додала представниця українських націоналістів Ірина Баб’як. “Зараз націоналістів непокоїть те, що навіть у незалежній Україні саме слово “націоналізм” є так само спаплюженим, як це було за колишньої комуністичної влади. До цього часу для багатьох наших земляків воно несе у собі негатив. Ми повинні змінити такий стан речей і відновити добрі імена людей, які готові були віддати за українську ідею навіть свої життя”, – зазначила вона.
На думку історика Віктора Ревегука, трагедією українського визвольного руху стало те, що обидва націоналістичні крила не змогли об’єднатися в одне ціле. Лише буквально нещодавно таке об’єднання стало можливим. У 1991 році нарешті була створена партія “Конгрес Українських націоналістів”. А у 2017-му був підписаний “Національний маніфест”, який об’єднав різнополюсні націоналістичні партії – “Свободу”, “Національний корпус” та “Правий сектор”.
“Круглий стіл” був організований Полтавською ОУН спільно з департаментом інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Полтавської ОДА за участю громадських організацій.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”