Полтавці вшанували пам'ять жертв кремлівського голодомору-геноциду

Полтавці вшанували пам’ять жертв кремлівського голодомору-геноциду

26 листопада у Полтаві громадська організація «Рух ветеранів Полтавщини», громадська спілка «БАЗУКА», полтавське духовенство ПЦУ за участю Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян організували меморіальний захід із вшанування пам’яті жертв Голодоморів біля однойменного меморіалу у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного та Кагамлика.

Серед ініціаторів і організаторів спорудження цього міні-меморіалу були ті, хто захищали Україну і зі зброєю в руках відстоювали культурно-історичну спадщину. Це і депутат міської ради, воїн ЗСУ Юліан Матвійчук, і Віталій та Олександр Сорокові, співзасновники Руху ветеранів російсько-української війни на Полтавщині.
«Голодомори 1921–1923, 1932– 1933 та 1946–1947 років – геноцид, який кривава москва продовжує в наші дні. Щоб перемогти, ми повинні бути сильними, викинути зі свого життя та своєї голови все російське лайно, пам’ятати нашу історію та правильно виховувати наших дітей! Країна-терорист руйнує ракетами інфраструктуру, вбиває цивільних людей в супермаркетах та власних оселях, прагне стерти з лиця землі наш народ. Тоді, 90 років тому, і зараз злочини кремля стали можливі через те, що ми були слабкі. Будували дороги замість ракет, слухали рашистську музику і берегли пам’ятники ненависникам і катам українців, замовчували власну історію та забували своїх Героїв», – звучало у виступах воїнів ЗСУ Тараса Лелюка та Віталія Сорокового. Після хвилини мовчання в пам’ять про мільйони українців, закатованих голодом, вони закликали до боротьби з ворогами на усіх фронтах – воєнному, культурному, історичному та духовному.
Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, акцентував на тому, що внаслідок окупації російсько-комуністичним режимом Української Народної Республіки значна частина України на початку 1920-х років опинилась у складі СРСР. Голодомор – прямий наслідок втрати державності, а ще це була дикунська московська технологія придушення визвольного руху за незалежність. У москві вдалися до вбивства голодом, щоб знищити українців як націю, що могла поставити питання про відновлення незалежної держави. У 20-х роках,1930 і 1932 роках Україною прокотилася масштабна хвиля масових протестів і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Приміром, у 1930 році було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестних виступів, у яких брало участь до 1,2 мільйона селян. Згадав представник УІНП і занесення цілих сіл на «чорні дошки», зокрема Лютеньку і Кам’яні Потоки на Полтавщині.
Промовці на громадянській панахиді наголошували, що й через дев’ять десятиліть після Голодомору росіяни знову і знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку, українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, переслідують українську мову, руйнують міста, крадуть українське зерно, знищують сільськогосподарську інфраструктуру, спалюють українські книжки.
Духовенство Православної Церкви України під керівництвом архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора та архієпископа Харківського і Богодухівського Афанасія провели богослужіння та панахиду, молитовно згадавши невинно убієнних кривавою терористичною москвою жертв голодомору-геноциду 1932–33 років.
«Наш християнський обов’язок – молитися за всіх, хто упокоївся, бо вони є нашими рідними. Вони нікуди не зникли і потребують нашої молитви. Важливо пам’ятати таку трагічну сторінку історії, як Голодомор, щоб унеможливити подібне у майбутньому. Російські загарбники хочуть асимілювати українців, вбити, стерти нашу історію і натомість нав’язати чужу, спотворену. Але ми бачимо, що українці пам’ятають свою історію і неодмінно виборють майбутнє, прогнавши зі своєї землі ворожу чужоземну орду», – наголосив владика Федір.

Полтавський офіс УІНП.

Добавить комментарий