Полтавщина:  на рубежі війни і миру

Полтавщина: на рубежі війни і миру

Упродовж третього тижня війни, розв’язаної путінською Росією проти України, Полтавщина продовжила залишатися великим логістичним центром із гуманітарної допомоги населенню охоплених бойовими діями cусідніх областей та активно готуватися до військової відсічі ворогу. Майже щодня в Полтаві, Миргороді, Лубнах та багатьох районах нашого краю лунали сирени повітряної тривоги, але, коли загроза минала, люди поверталися до турбот із забезпечення надійного тилу для фронту – без паніки, на своєму робочому місці чи у волонтерських лавах.

Три ворожі ракети протягом 10–11 березня сили української ППО збили над Полтавщиною. Військові закликають громадян не вказувати ні назв населених пунктів, у небі над якими це відбулося, ні точного місця падіння збитих ракет, бо така інформація може допомогти загарбникам планувати подальші бойові дії.
Як стало відомо з Telegram-каналу начальника Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна 10 березня, на межі Полтавської та Сумської областей ЗСУ та територіальна оборона знищили десятки одиниць техніки рашистів. А наступного дня радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що бійці територіальної оборони Полтавщини захопили три танки загарбників. Техніку передали для потреб українського війська.
За майже два тижні мобілізації у Полтавській області призвали до війська понад 9 тисяч військовозобов’язаних. Це майже стільки ж, як під час шести хвиль часткової мобілізації 2014 та 2015 років. Вдалося не тільки укомплектувати підрозділи територіальної оборони, а й сформувати окремий стрілецький батальйон, розпочати доукомплектування військових частин Збройних сил України.
·***
Потужна відсіч ворогу, величезні втрати загарбників у живій силі й техніці досягаються ціною життів наших Героїв-захисників. На жаль, на Полтавщину продовжують надходити звістки про загибель оборонців рідної землі.
3 березня в Горішніх Плавнях провели в останню путь полеглого Героя. Солдат строкової служби Іван Білецький загинув за Батьківщину на 22-му році життя. Захисника відспівали в храмі Всіх святих.
На Карлівській землі Героя поховали 8 березня, в селі Максимівка. Сержант 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України Євген Григоренко загинув 27 лютого поблизу Горлівки.
Указом Президента України від 4 березня 2022 року Івана Білецького та Євгена Григоренка нагороджено орденами «За мужність» III ступеня (посмертно).
У бою у Київській області загинув військовий Ігор Пасько. 12 березня у селі Бодаква Заводської громади Миргородського району із земляком попрощалися рідні й громада. Вклонитися пам’яті Героя прийшло все село.
Того ж дня віддали шану полеглому захиснику України в Полтаві. Старший лейтенант Андрій Пархоменко загинув у запеклому бою біля міста Охтирка Сумської області. Поховали військового на міському Затуринському кладовищі. З 2014 року він служив у ЗСУ за контрактом. Був командиром мінометного розрахунку. Останні три роки служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ.
13 березня провели в останню путь Героя-земляка у Шишацькому краї. Начальник штабу, перший заступник командира військової частини, капітан третього рангу Роман Рябко загинув у перший день війни внаслідок здійсненого рашистськими орками ракетного обстрілу. Як повідомляє сайт shyshaky.blogspot.com, «2014 року, не зрадивши військовій присязі, Роман вийшов з окупованого Криму. Служив у Одесі старшим помічником командира на кораблі «Юрій Олефіренко», а з 2015 року – командиром судна морського суховантажного транспорту «Горлівка»… 2021 року його призначили начальником штабу – першим заступником командира військової частини. Обороняв Маріуполь». Жителі Яреськівського старостинського округу й інші земляки прощалися з Героєм, стоячи на колінах.
12 березня полягли наші мужні земляки Сергій Горожанкін та Сергій Стебельський, 13 березня – Володимир Афанасьєв, 14 березня – старшина Денис Свиридов.
На жаль, звістки про полеглих захисників Вітчизни, які закрили своїми грудьми Батьківщину й зупинили кривавий наступ ворога, надходять і надалі. Вічна слава Героям! Повік не забудемо їхнього жертовного подвигу. Доземний уклін їхнім рідним.
***
12 березня із Сумської в Полтавську область були відкриті шість гуманітарних коридорів. Люди мали змогу евакуюватися з Тростянця, Сум, Лебедина, Конотопа, Великої Писарівки та Краснопілля. «10 тисяч людей виїхали «зеленим коридором» із Сумщини в суботу, – повідомляв у ніч на 13 березня у своєму Telegram-каналі начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. – Полтавщина цього разу приймає більше 90 евакуаційних автобусів. Жінки, діти та літні люди вже прибувають до Лубен, звідки вирушать залізницею на захід країни. Наша область стала логістичним хабом для переселенців із сусідніх регіонів».
Багато сумчан рухалися в евакуаційній колоні власним транспортом.
За підсумками гуманітарних коридорів, що працювали в кілька етапів від 8 до 12 березня, з Сумської області вдалося евакуювати понад 80 тисяч людей. Працювали «зелені коридори» й 15 березня, з Сум евакуювали 6950 людей, із Тростянця – 140, із Лебедина – 113, із Шостки – 166, з Конотопа – з 1084.
За словами Дмитра Луніна, Полтавщина стала надійним тилом для сусідніх регіонів. В області не тільки приймають переселенців, а й активно збирають гуманітарну допомогу. На вісімнадцятий день війни Полтавщина зібрала й направила до Харкова, Сум, Охтирки, Тростянця 800 тонн продовольства та інших речей першої необхідності.
Окрім того, у Полтаву прибуло 9 вагонів гуманітарної допомоги для Сумщини зі Львова. Це 600 тонн теплого одягу, ліків, продуктів харчування, засобів гігієни. Вміст вагонів перевантажили в автотранспорт, щоб відправити за призначенням.
14 березня стало відомо, що Полтавщина отримала подарунок від легендарного винахідника Ілона Маска – станцію Starlink для користування супутниковим Інтернетом.
***
Попри те, що переважна частина людей, які залишили охоплені бойовими діями Сумщину та Харківщину, тримають дорогу в західні області, чимало переселенців зупиняються і на Полтавщині. На 13 березня таких налічувалося понад 11 тисяч.
Багато людей знайшли прихисток в обласному центрі. «За останню добу в Полтаві поселили 1375 переселенців, – повідомляли на сайті Полтавської міської ради 14 березня. – Ми забезпечуємо для них триразове харчування у полтавських школах. Спеціалісти нашого кол-центру займаються розселенням переселенців у комунальні заклади освіти (школи і дитячі садочки, ДЮСШ і ПТУ) та житло, яке безоплатно пропонують полтавці…»
Чимало навчальних закладів не лише стали домівкою для вимушених переселенців, а й майстернями, де волонтери плетуть маскувальні сітки для нашого війська, шиють балаклави, рюкзаки, розвантажувальні жилети, білизну, спальні мішки. Є уже в Полтаві навіть місцеві виробники бронежилетів.
На базі однієї зі шкіл усіх охочих навчають надавати домедичну допомогу. Заняття проводять інструктори обласного військово-спортивного центру «Воїн».
Поблизу стадіону «Ворскла» діє пункт видачі одягу для переселенців «Тепла кофта», відвідувачів просять мати при собі паспорт.
Іще більших масштабів набирає робота пунктів збору допомоги для територіальної оборони, Збройних сил та всіх, хто постраждав від війни. Як і раніше, допомогу приймають у Полтавській міськраді, Успенському соборі, музучилищі, театрі ляльок, обласній бібліотеці та міському Будинку культури. Потреби щодня оновлюються, актуальна інформація доступна в соцмережах та на сайтах полтавських інформаційних агентств.

Підготовлено за матеріалами www.adm-pl.gov.ua, rada-poltava.gov.ua, інших інтернет-ресурсів.

Поділися:

Добавить комментарий