Культурне дозвілля є важливою складовою життя людини і певною формою її самовираження. Проте не секрет, що з кожним новим поколінням ставлення до культури та мистецтва змінюється. Які культурні тренди можна споглядати в активностях сучасних людей, чому пасивні мистецькі заходи вже не популярні, як вплинула пандемія на культурні запити полтавців, чи допомагає міська і обласна влада створювати нові культурні простори – про це дізнавалися експерти «Інституту аналітики та адвокації». Днями вони презентували результати дослідження, що тривало у Полтаві понад 5 місяців. Фахівці проаналізували культурні запити та практики містян, доступність для полтавців культурного продукту, міські культурні політики та фінансування сфери.
Стратегії і культурні горизонти
Культурна сфера Полтави адаптується до нових реалій, і яскравий приклад цього – перетворення бібліотек на мультифункціональні громадські простори, створення мистецьких шкіл. Згідно із запланованим фінансуванням цільової міської програми розвитку культури на 2020–2024 роки близько половини очікуваних на потреби культури коштів отримають саме мистецькі школи.
До речі, наразі у Полтаві діють 4 цільові програми, які безпосередньо стосуються сфери культури, і одна опосередковано – «Молодь Полтави». Їхнє сукупне (очікуване на момент затвердження) фінансування становило 262,9 млн грн. Програма розвитку культури має найбільший обсяг фінансування – понад 90 % від сукупної частки інших програм. Що цікаво: протягом першого півріччя цього року бюджет Полтави змінювали 5 разів. Не в останню чергу це спричинила пандемія COVID-19. Витрати на культуру зменшили на 3%: від 86,3 млн грн до 83,5 млн грн.
Полтавська обласна рада затвердила три цільові профільні програми: Програма збереження, вивчення та популяризації Більського городища, яка діятиме до 2022 року і має фінансування у розмірі 18,9 млн гривень; Програма розвитку туризму і курортів до 2020 року (обсяг фінансування – 3,6 млн грн); Комплексна програма розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини до 2020 року (загальна вартість – 283,8 млн грн). Слід зауважити, що терміни реалізації двох програм завершуються вже наприкінці року. Тож наступний рік матиме важливе значення з огляду оновлення цільових програм розвитку культури й туризму регіону. Дослідників приємно порадувало, що туристична галузь визначена в Полтавській області як найперспективніша. Втім у жодній з обласних програм не було передбачено розвиток креативних індустрій.
Провінція зі своїм шармом
Культурний простір міста полтавці сприймають по-різному. Більшість містян (44%), опитаних методом face-to-face, оцінили Полтаву як «провінцію зі своїм шармом». Ще 14% обрали більш нейтральне визначення: «регіональний осередок». Були й такі, які позначили своє місто як «далеку околицю» (3%) або «сіру зону» (2,8%). Щоправда, 30% вважають, що Полтава є «місцем для розвитку». До речі, учасники фокус-груп зауважили, що класичні культурні заклади слабо пристосовані до форматів спілкування, взаємодії, нетворкінгу (мережування). Мистецькі заходи зосереджені переважно у центрі.
Учасники фокус-групи 18–29 років повідомили, що їм не вистачає спільного календаря подій, а ще – «маленьких кустарних заходів, які могли б стати стартовим майданчиком для талановитої людини» (нерідко такі формати збігаються з андеграундом, експериментальними формами тощо). А містяни поважного віку очікують більше безкоштовних подій.
При цьому щодо доступності подій і причин, за яких певні події неможливо або незручно відвідувати, тут виявився широкий діапазон відповідей. Від неможливості залишити дітей на аніматорів у безпечному місці під час масштабних подій, графіку роботи класичних інституцій у групі 18–29 років до нижчих цін на комерційні концерти та адресної інформації для найстаршої аудиторії. Люди 40–49 років констатують нестачу часу або нарікають, що їм нецікаво в тих форматах, що є в доступі (за винятком окремих масштабних подій). Одна з учасниць фокус-груп поділилася враженнями від відвідування Центру Коперника у Варшаві і зауважила, що у Полтаві гостро відчувається нестача майданчиків, на яких в інтерактивній формі можна ознайомитися із досягненням сучасної науки. Найстаршій аудиторії бракує місць, де вони могли би разом збиратися. Особливо гостро це відчувають ті, хто вже вийшов на пенсію.
Для більшості полтавців притаманний консерватизм і навіть конформізм, переважання для них цінностей безпеки над самовираженням. Серед культурних практик домінують пасивні: перегляд фільмів і серіалів удома (44%), читання книжок (35%), перегляд телепередач (33,5%) і пошук інформації в Інтернеті (32%). Класичні практики, які потребують доступу до інфраструктури, менш популярні – лише кожен п’ятий респондент повідомив, що відвідує кіно, театральні вистави, концерти. Активними культурними практиками займається дуже мало полтавців. Зокрема лише 14 відсотків опитаних розвивають свої літературні та мистецькі здібності, а 12 – займаються рукоділлям та ремісництвом.
Дослідники зазначили, що, оцінюючи результати «польових» соціологічних опитувань, у них виникло чимало нових запитань. З одного боку, для більшості полтавців достатньо культурних можливостей, і вони переважно задоволені рівнем власного розвитку. З іншого – свій вільний час опитані здебільшого проводять вдома, не користуючись наявною міською інфраструктурою. Це демонструє низький рівень сформованого запиту на культурні послуги у містян, тому обласні й міські культурні програми потрібно переглядати.
Фінансування незалежних ініціатив
Останні кілька років жителі міста та області можуть безпосередньо пропагувати свої культурні ідеї і отримувати кошти на їх втілення з незалежних джерел. Приміром, торік мешканці Полтави сукупно залучили 1,92 млн гривень на фінансування культурно-туристичних ініціатив: 49% – за рахунок Українського культурного фонду, 36% – міського бюджету участі, 15% – краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd – «громада, гурт, юрба», funding – «фінансування», тобто «Громадське фінансування», «Фінансування громадою» – це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило, через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій у напрямку реалізації певних ідей). До слова, український краудфандинг почався з платформи «Спільнокошт». У 2019 році полтавці опублікували на ресурсі 3 проєкти (обсягом 0,19 млн грн). Із них двоє стали успішними та отримали 0,09 млн грн від доброчинців. У Полтаві існує локальна краудфандингова платформа «ЗМІСТ». 2019 року містяни опублікували 8 культурних і 1 туристичний проєкти. Усі проєкти сфери культури стали успішними та зібрали 0,19 млн грн. Туристичний виявився неуспішним.
Дослідників здивувало, що торішнє фінансування переможців обласного бюджету участі дорівнювало нулю, бо містяни не подали жодного культурно-туристичного проєкту. Заявки надходили виключно від мешканців області. Також у 2018 році жодна із 17 заявок, які подали мешканці області, не отримала коштів від Українського культурного фонду. Полтавщина була єдиним регіоном із нульовим фінансуванням. Минулого року ситуація покращилася. Полтавщина зайняла 19-те місце в рейтингу регіонів за кількістю реалізованих проєктів. Міські проєкти отримали 0,95 млн грн. У цьому році на кожну успішну заявку припадає 15 неуспішних.
«Найпопулярніша пропозиція полтавців для розвитку культури міста стосується благоустрою вулиць і парків. Це сигналізує про потребу в задоволенні базових запитів містян, що пов’язані з комфортом середовища. Зараз існує достатньо можливостей для залучення коштів на незалежні проєкти, але полтавці мало ними користуються. Наразі Полтавщина має 19-те місце у всеукраїнському рейтингу. Хочемо, щоб наші результати підсилили культурні проєкти міста у конкурсних відборах, тож готові допомагати в роботі з даними, щоб видобути з них індивідуальну користь», – зазначив Олександр Ткаченко, старший аналітик дослідницької установи.
* * *
Результати дослідження можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/HgRgiCf. Відео публічної презентації: https://cutt.ly/TgRgaQJ.
Реалізація проєкту «Аналіз культурної політики та задоволення потреб полтавців» стала можливою за підтримки Українського культурного фонду.
За матеріалами звіту «Культура Полтави. Чинна політика і запити містян» підготувала
Юлія ХОМЕНКО.