ДОБІГАЄ кінця нинішній сільськогосподарський рік. У стадії завершення на Полтавщині перебуває й комплекс осінньо-польових робіт. Практично завершено обмолот кукурудзи, на завершальній стадії і збирання цукрових буряків, тож вся увага аграріїв спрямована на підготовку площ під майбутній урожай.
До свого професійного свята – Дня працівників сільського господарства України – аграрії області підійшли з вагомими здобутками: загальний намолот зернових, технічних та олійних культур складає 5,7 мільйона тонн, у тому числі 1,4 мільйона тонн ранніх зернових – основного хліба українців.
На належному рівні спрацював і тваринницький комплекс.
ВЖЕ СТАЛО доброю традицією, що наша область протягом останніх 7–8 років стабільно перебуває серед лідерів як за темпами проведення сільгоспробіт, так і за обсягами сільгоспвиробництва. Адже недарма сільське господарство – одна з провідних галузей Полтавщини, в яку щорічно вкладалися чи не найбільші інвестиційні ресурси. І результат від цього очевидний. У силу нинішніх обставин, війни й тривалого воєнного стану, інновації, як і технічне оновлення агровиробництва, нині дещо призупинилися. Будемо сподіватися, що ненадовго.
* * *
ЗЕМЛЕРОБСТВО не випадково відноситься до ризикованого виробництва, й нинішній рік укотре продемонстрував залежність агровиробництва від погодних умов. Тривала відсутність опадів сприяла суттєвому зменшенню урожайності пізніх культур. Чи не найбільше постраждали посіви сої, урожайність цієї культури знизилася у середньому майже на третину, а подекуди фермери збирали й по 500 кілограмів із гектара. Щонайменше на 20 відсотків недобрали аграрії і кукурудзи. Водночас соняшник вродив фактично на рівні минулого року.
До речі, незважаючи на всі виклики сьогодення, сільськогосподарським виробництвом на теренах області займається близько 2,7 тисячі агроформувань, у тому числі майже 2 тисячі фермерських господарств. Аграрії констатують, що навіть за відносно стабільної структури посівних площ кожен сільськогосподарський рік є досить складним і відрізняється від попереднього року.
* * *
ОСНОВНИМИ пріоритетами в розвитку галузі тваринництва Полтавщини є молочне скотарство й свинарство. За кількістю поголів’я великої рогатої худоби й корів у сільськогосподарських підприємствах та валовим виробництвом молока область стабільно входить до трійки лідерів в Україні.
Станом на 1 жовтня цього року в господарствах усіх категорій утримується понад 186 тисяч голів великої рогатої худоби (2 місце серед регіонів України), у тому числі в сільгосппідприємствах – 125,1 тисячі, і це
1 місце в Україні. Також маємо 264,8 тисячі голів свиней, що практично відповідає рівню минулого року, і 6,5 мільйона голів птиці.
Незважаючи на деяке зниження поголів’я корів, завдяки підвищенню продуктивності дійного стада в сільгосппідприємствах області маємо збільшення обсягів виробництва молока на 5,5%. Скажімо, торік середній надій на фуражну корову становив 7709 кілограмів. Маємо надію на високі показники і в цьому році.
За січень–вересень цього року в господарствах усіх категорій вироблено понад 508 тисяч тонн молока (2 місце серед регіонів України), з них 336,5 тисячі тонн у сільгосппідприємствах області, і це 1 місце серед регіонів України. Також вироблено більш як 473 мільйони штук яєць, реалізація м’яса склала 67,1 тисячі тонн.
Полтавщина має одну з найбільших племінних баз в Україні, до якої входить 40 суб’єктів племінної справи, котрі мають 67 статусів. У тому числі 37 – із розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої та червоно-рябої молочної породи, симентальської, айрширської та голштинської порід, племінний репродуктор з абердин-ангуської (м’ясної) породи ВРХ, 6 – із розведення свиней великої білої породи, ландрас та полтавської м’ясної. Також маємо 2 племінних репродуктори з розведення асканійської тонкорунної таврійського типу породи овець, 3 кінних заводи з розведення новоолександрівської та української рисистої породи коней, 1 птахорепродуктор з розведення курей і 5 племінних пасік із розведення української степової породи бджіл.
Завдяки веденню цілеспрямованої селекційно-племінної роботи племінні тварини користуються широким попитом не лише в області, а й за її межами.
* * *
ЗНАЧНІ можливості має Полтавщина для розвитку органічного землеробства. Загальна площа земель, зайнятих під органічним виробництвом, нині перевищує 33 тисячі га, або 2,5% орних земель.
В області сертифіковані 32 виробники органічної продукції. Найпопулярнішим напрямком для органічного виробництва є рослинництво, його сертифіковано у 24 господарствах, 5 підприємств займаються переробкою органічних продуктів харчування, 3 – виробництвом органічних добрив і засобів захисту рослин.
* * *
СКІЛЬКИ зерна збирають аграрії – питання не лише їхньої здатності заробити та прогодувати країну, а й можливості України наповнювати державний бюджет. Як відомо, різна аграрна продукція становить половину вітчизняного експорту, а це все – податки від її продажу за кордон. Це кошти, яких бракує для фінансування оборони держави.
Згідно з очікуваннями Української зернової асоціації (УЗА) у 2024 році врожай зернових та олійних культур становитиме 75 млн тонн – на 9,5% менше, ніж торік. Початкові прогнози були гірші, проте покращилися в ході жнив.
За прогнозом УЗА, у 2024 році експорт зернових та олійних культур може становити 45,8 млн тонн, що на 20% менше, ніж торік. Одна з причин – низькі перехідні залишки, каже президент асоціації Микола Горбачьов.
Є й хороша новина. «Попри падіння обсягу експорту зерна, виручка в грошовому виразі зросте на 20–25% завдяки підвищенню світових цін. Україна отримає від експорту зернових культур не менше, ніж у 2023 році», – прогнозує Горбачьов.
Зокрема, хороші результати показує пшениця, чималий обсяг якої – з Полтавського краю.
«У вересні й жовтні її експортували по 2,3 мільйона тонн. Попит великий, бо продовольчої пшениці у світі не вистачає: в Аргентині невеликі врожаї, у ЄС через посуху та повені – теж. Хоча Росія демпінгує на ринку, ціна потроху зростає і продовжить зростати в листопаді-грудні», – переконаний заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Експортні результати успішні. За даними Мінагрополітики, за січень– серпень 2024 року експорт аграрної продукції становив 16 млрд дол., що на 9% перевищує торішній показник за аналогічний період. Усього за кордон відправили 55 млн тонн зерна, що на 23% більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Ключовими викликами для галузі, окрім безпеки, залишаються проблеми з енергетикою, нестача «рук» у виробництві та висока вартість залучення кредитів.
* * *
УКРАЇНА наразі посідає друге місце серед постачальників меду до країн Європейського Союзу. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
У першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС склав 40,6 тис. тонн, а вартість – $70,7 млн. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, близько 70 українських підприємств постачають мед за кордон. Полтавщина в цьому напрямку теж на лідируючих позиціях.
Основними країнами-споживачами українського меду у 2023 році були Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція, також були поставки до США.
* * *
ПРИКЛАДІВ успішної роботи аграріїв нашого благодатного краю можна наводити багато. Тож напередодні професійного свята хочеться побажати працівникам сільського господарства, щоб і надалі рясно колосилися щедрими врожаями ваші ниви, а ваші плани, задуми та сподівання втілювалися в життя на радість вашим рідним, на благо розквіту краю та підвищення добробуту всього українського народу.
Хай оминають вас природні стихії, а ваші родини живуть у затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
Прихильної вам долі, вагомих здобутків, миру, невичерпної енергії, професійної удачі і всіляких гараздів!
Людмила ДАЦЕНКО
«Зоря Полтавщини»
При підготовці статті використовувалася інформація інтернет-ресурсів.