Поминання заморених  голодом

Поминання заморених голодом

Уже традиційно в День пам’яті жертв голодоморів, що цього року припадає на 27 листопада, у храмах Православної Церкви по всьому світу відбуваються заупокійні богослужіння. І духовенство, і парафіяни моляться за невинно убієнних унаслідок організованого Кремлем геноциду українського народу 1932 – 1933 років, а також під час штучного масового голоду 1921 – 1923 та 1946–1947 років.

У кожного християнського народу, як, зрештою, і в кожній християнській родині, шанобливо ставляться до померлих. Їх згадують. За них моляться. Просять, щоб Всемогутній Бог дарував їм Царство Небесне. У меморіальну суботу, 27 листопада, ми через молитву не просто віддаємо данину пам’яті нашим закатованим голодною смертю співвітчизникам, а ніби з’єднуємося з ними та засвідчуємо свій сум і любов. У Господа немає померлих, у Небі всі живі й однакові перед вічністю.
Ми молитовно згадуємо мільйони сільських трударів, землеробів від Бога, яких лєнінсько-сталінський режим засудив на голодну смерть у виплеканій їхнею працею житниці Європи. Безжально стратив майже під корінь, викосивши і старих, і малих, і народжених, і ненароджених. Цілі покоління, села, родини…
Щороку в День пам’яті жертв голодоморів о 16.00 годині оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі небайдужі несуть лампадки, символічні горщики із зерном та колосся до пам’ятників заморених голодом. Взяти участь в акції можна й не виходячи з дому, а поставивши запалену свічку на підвіконні.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Добавить комментарий