Попри карантинні обмеження

Попри карантинні обмеження

Чого чекати на ринку праці, та які професії залишаться затребуваними після коронакризи

Затяжна пандемія сколихнула економіку та суспільне життя в Україні та в усьому світі. Карантинні обмеження перевернули ситуацію у бізнесі і, відповідно, на ринку праці, безжально спустошивши гаманці і до того не надто заможних наших земляків. Великі й малі підприємства призупиняли свою діяльність або й взагалі вивільняли персонал, скорочували тривалість робочого часу, відправляли людей на дистанційну роботу чи у неоплачувану відпустку. При цьому першими роботу втрачали ті, у кого вона і так не була стабільною: продавці, офіціанти, вантажники, прибиральники.
У нинішньому році ситуація на ринку праці не надто покращиться, збільшиться не лише офіційний рівень безробіття, поступово просідатимуть доходи і тих українців, які нині отримують заробітні плати у конвертах, вважає кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Лариса Лавриненко.
Ще однією характерною ознакою ринку праці в Україні стали великі масштаби прихованого безробіття за одночасно відносно невеликих масштабів зростання офіційно зареєстрованого безробіття. Наприклад, згідно з розрахунками інвестиційної компанії «Dragon Capital», «кількість безробітних в Україні на середину минулого року зросла приблизно з 9 до 20 %. Це означає, що із 17 млн робочих місць, що включають і тіньову економіку, 3,4 млн підуть у нікуди», – зазначає видання «Новое время».

Полтавські реалії: після локдауну ринок потребуватиме продавців та медсестер

Як повідомили в Полтавській обласній службі зайнятості, торік зі службою співпрацювали близько дев’яти тисяч роботодавців. Працевлаштувати вдалося 3,2 тисячі людей. Більша частина безробітних (41%) знайшла роботу у сільському, лісовому та рибному господарстві; 14% – у переробній промисловості; 12% – в оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів; 6% – у будівництві. Тимчасову роботу надали п’яти тисячам наших співгромадян. Ще 4,1 тисячі осіб взяли участь у громадських роботах та 0,9 тисячі клієнтів служби зайнятості – в інших роботах тимчасового характеру. Найбільш поширеними видами громадських робіт залишилися: екологічний захист навколишнього середовища, благоустрій, інформування населення про субсидії, роботи із соціально вразливими верствами населення. Також безробітні були задіяні у впорядкуванні місць поховання, меморіалів захисників Вітчизни, будівельних та ремонтних роботах на об’єктах соціальної сфери тощо.
З дотриманням усіх карантинних вимог проходило і професійне навчання та перенавчання. Зокрема, 4,9 тисячі безробітних проходили професійне навчання за сприяння служби зайнятості. У центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості навчалися 3,4 тисячі осіб. Серед популярних професій, які здобували безробітні з Полтавщини, переважають оператор котельні, швачка, офісний службовець (бухгалтерія), касир торговельного залу, електромеханік торговельного та холодильного устаткування, кравець, перукар (перукар-модельєр).
Попри обнадійливі, на перший погляд, дані, особливу тривогу викликало стрімке зростання безробіття в області торік. Так, за даними обласної служби зайнятості, протягом січня – грудня 2020 року роботодавці області звільнили 13,7 тисячі працівників. З них 55,4% становили працівники державного управління й оборони; 19,4% – охорони здоров’я та надання соціальної допомоги; 12,1% – галузі освіти; 4,5% – сфери переробної промисловості, 2,6% – сільського, лісового та рибного господарства, 1,6% – працівники професійної, наукової та технічної діяльності; 1,5% – працівники оптової та роздрібної торгівлі.
Станом на початок поточного року кількість безробітних, які перебувають на обліку в регіональній службі зайнятості, становить 28 тисяч осіб. Допомогу по безробіттю отримали 25,7 тисячі людей. Близько 60 відсотків зареєстрованих безробітних були людьми молодого та середнього віку – до 44 років. Також близько половини з них мають вищу освіту.
На Полтавщині, як і в Україні, вже не перший рік поспіль найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (28%); на робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (16%); на працівників сфери торгівлі та послуг та на фахівців (по 14%). Серед вакансій, які найбільш потрібні на ринку праці області, – швачка, медсестра (медбрат), підсобний робітник, продавець, водій. До слова, станом на початок року, у лідерах місцевого ринку праці в перший місяць зими залишається фах майстрині з пошиття одягу – 154 вакансії. Професія швачки значно випереджає інші за кількістю вакансій, зауважують в центрі зайнятості. Багато медичних сестер (медбратів) потребуються у лікувальних закладах області (71 вакансія). Професія посідає друге місце за популярністю. Чекають також підсобних робітників – 71 вакансія, продавців продовольчих товарів – 58 пропозицій роботи та водіїв автотранспортних засобів – 52 вакансії.
Загалом на початок року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до служби зайнятості Полтавської області, становила 1,6 тисячі одиниць. Це якщо не рахувати 937 пропозицій роботи, отриманих з інших джерел. Середній розмір заробітної плати, яку пропонували роботодавці, дещо зріс – до 7,3 тисячі гривень. Втім, радіти такому «покращенню» зарано. За даними Державної служби статистики України, зросла заборгованість заробітної плати. У звіті Держстатслужби зокрема йдеться: станом на 1 червня минулого року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати становила 3 142,8 млн грн, або 104,9 % порівняно з 1 травня 2020 р. Заборгованість працівникам економічно активних підприємств на 1 червня 2020 р. становила 1 958,3 млн грн (107,5 % порівняно з 1 травня 2020 р.)».

Українці опановуватимуть нові професії

Пандемія беззаперечно змінить ринок праці, додає Лариса Лавриненко. Найближчим часом ми побачимо різке зниження попиту на деякі професії та бум на інші. Втім, вплив пандемії на ринок праці не зводиться до появи тимчасового попиту на медичні професії. На ринку робочої сили очікуються тектонічні зрушення. Епоха великих офісів закінчилася: компанії у різних країнах, у тому числі й в Україні, вирішать, що до пандемії витрачали на оренду офісних приміщень занадто великі гроші. В офіс повернуться найнеобхідніші співробітники, інші продовжать працювати дистанційно, перейдуть на фріланс або на часткову зайнятість. Після закінчення пандемії на ринку праці може зрости попит на такі професії:
– антикризовий менеджер – фахівці цього профілю будуть затребувані і під час кризи, і після неї. Компаніям гостро потрібні експерти, здатні провести аналіз бізнесу, виявити сильні та слабкі сторони, побудувати антикризовий план й реалізувати його;
– експерт з HR-трансформації – ринок праці почав рухатися, зміни будуть відбуватися у трикутнику «суспільство-економіка-технології». Бізнесу знадобляться експерти, які зможуть зорієнтувати компанії і які здатні скласти план дій: визначити, яких співробітників звільняти, яких – наймати, чому навчати персонал, які організаційні схеми використовувати для організації праці у нових умовах і які IT-рішення застосовувати для підтримки цих схем;
– експерт із цифрової трансформації – карантинні канікули змусять навіть найконсервативніших власників задуматися над тим, які функції потрібно перенести із реального середовища у віртуальне. Підприємці зроблять перший крок на шляху до цифрової трансформації та почнуть шукати експертів, здатних підказати, яким повинен бути наступний крок;
– програміст – спроби компаній перейти «у цифру» викличуть сплеск інтересу до розробки програмного забезпечення. Розробники ПЗ будуть затребувані – або на боці замовника, або на боці платформи;
– експерт з BigData – оцифровка бізнесу призведе до різкого зростання банку даних. Компанії усвідомлюють, яким багатством вони володіють, і спробують витягти максимум користі із обробки накопичених даних;
– організатор VR/AR-трансляцій – карантин викликав попит інтересу до відео-сервісу. Zoom відразу став рятівником комунікацій у бізнесі, освіті та інших галузях;
– персональний IT-консультант – у зв’язку зі сплеском інтересу до «цифри» суспільство буде розколоте. Одні люди кинуться освоювати нові цифрові сервіси, які у великій кількості з’являться у найближчі місяці. Інші будуть відчувати з цього приводу розгубленість, та їм будуть потрібні помічники, здатні вибудувати відносини зі зміненим світом, пояснити, як поводитися у цифровому середовищі та проконсультувати із питань кібербезпеки;
– оператор call-центру – не всі компанії зможуть пережити шторм, викликаний коронавірусом. У деяких галузях, таких, як туризм, у найближчі місяці шукати роботу буде марно. Можливо, що після кризи на ринку праці однією із найбільш затребуваних професій буде оператор call-центру;
– помічник по догляду – пандемія коронавірусу може завдати шкоди здоров’ю людей похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Тому може зрости попит на соціальних працівників, які допоможуть вести домашнє господарство, доглядальниць, нянь.
Втім, майбутнє України поки занадто невизначене, і робити прогнози, що буде далі на ринку праці, – складно. Все залежить від розвитку ситуації, наприклад, від заходів із боротьби із пандемією та підтримки бізнесу.

Заробітчанська правда і кривда

Уже досить давно характерною ознакою функціонування української економіки є експорт робочої сили за кордон. На жаль, назвати точну кількість українських громадян, які працюють за кордоном, ніхто не може. Існує досить приблизна статистика. Якщо їй вірити, то до початку коронакризи за кордоном працювало близько 4 мільйонів українців. Також є неофіційні дані про те, що кількість заробітчан з України в зарубіжних країнах доходить до 7–9 мільйонів осіб. Скільки їх повернулося додому з початком пандемії – також точно невідомо.
Наразі закриті кордони та негативні тенденції в економіках європейських країн, помножені на наслідки пандемії коронавірусу, лише збільшать зворотний потік українських заробітчан додому, переконана Лариса Лавриненко. І питання не лише у карантинних заходах всередині нашої країни. Суттєво падає економіка в ЄС та загалом у світі. Ситуація із поверненням українських заробітчан вплине одразу на кілька аспектів.
«По-перше, посилить усі негативні фактори із безробіттям на внутрішньому ринку, адже збільшить конкуренцію, що впливатиме на ще більше зниження зарплати. Раніше українці їхали за кордон саме через низьку оплату праці на внутрішньому вітчизняному ринку та у пошуку нових можливостей і перспектив за межами України.
По-друге, через повернення людей додому автоматично зменшиться обсяг валютних надходжень із-за кордону, які у попередні роки неабияк підкріплювали національну валюту та стимулювали вітчизняну економіку, особливо у регіонах.
По-третє, відсутність сприятливих можливостей для розвитку бізнесу та безробіття призведе до посилення соціальної напруженості та створення різноманітного «нелегального» бізнесу, збільшення обсягів тіньового ринку», – зазначає фахівчиня.
Варто відзначити, що з початку року українців, які лише збиралися на заробітки, ощасливили ще одним сюрпризом, так би мовити, «під ялинку». Тепер перед поїздкою до держав ЄС їм доведеться отримати попередній дозвіл на в’їзд шляхом подачі онлайн-заявки. Видача авторизації на подорож буде займати кілька хвилин у разі відсутності зауважень у правоохоронних органів ЄС або елементів, які потребують подальшого вивчення. Однак за кожне звернення потрібно буде сплатити комісію у розмірі 7 євро. Водночас авторизація буде дійсна протягом 3 років або до закінчення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при подачі заявки. Ця процедура дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, які можуть становити міграційну загрозу або загрозу безпеці, і значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Також передбачається, що система дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону.
Попри всі карантинні обмеження і падіння економіки потреба в українських заробітчанах не знизилася. Навіть більше, зі слів міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, наразі угоди з трудової міграції готуються з державами Європи, Азії і Перської затоки. Міністр відмовився уточнити, про які саме країни йдеться, але додав, що про досягнення угод буде повідомлено вже після підписання документів.

Підготувала Юлія ХОМЕНКО.

Поділися:

Добавить комментарий