Породи гусей

Породи гусей

На початку літа місцеві пташині ринки заповнені молодняком гусей. Яких тільки порід не привезуть покупцям продавці птахів. Тож іноді зробити правильний вибір не так просто, а завжди хочеться купити тих пташенят, які швидко виростуть великі, добре пастимуться, хворіти менше будуть і потомство зможуть висидіти…

Великі сірі гуси. Порода виведена в Інституті птахівництва УААН. Застосували метод схрещування роменських гусей із тулузькими. Для них характерні міцна будова тіла, велика рухливість; тулуб глибокий, широкий, добре розвинуті грудні м’язи, дві жирові складки на животі. Жива маса гусаків – 6,5–8 кг, гусок – 5,5–6,5 кг, несучість – 35–60 яєць на рік, маса яйця – 160–180 г, вивід гусенят – 55–58%. Гусенята у 60-добовому віці досягають живої маси 4–4,5 кг. Гуси витривалі, добре насиджують яйця, ефективно використовують корми пасовищ.
Горьківські гуси. Порода виведена методом схрещування місцевих, китайських і сонцегірських гусей. За екстер’єром горьківські гуси схожі на холмогорських – мають ґулю на лобі, біле або сіре оперення. Маса гусаків – 7–8 кг, гусок – 6–7 кг. Несучість – 50–60 яєць, маса яйця – 125–140 г. М’ясо цих гусей ніжне, смачне. Горьківські гуси менш охочі до насиджування яєць, ніж гуси інших порід. Гібриди, одержані схрещуванням горьківських гусей з італійськими білими, мають несучість 80–85 яєць на рік.
Італійські білі гуси. Порода виведена на півночі Італії поліпшенням місцевої породи з використанням білих китайських гусей. Італійські білі гуси мають компактний тулуб, широкі груди. Маса гусаків – 6–7 кг, гусок – 5–6 кг. Несучість – 45–50 яєць (за два цикли – 70–80), маса яйця – 140–170 г, вивід гусенят – 65–70%. Гуски несуться протягом шести-семи років, гусаки зберігають відтворювальну здатність дев’ять років. Гусенята у 60-добовому віці важать 4,5–5 кг. Гуски здатні насиджувати і доглядати гусенят. Італійських гусей відгодовують, насамперед для одержання печінки, маса якої досягає 600–700 г.
Угорські білі гуси. Порода виведена на основі місцевих гусей, яких схрещували з померанськими, емденськими, італійськими та рейнськими гусями. Маса гусаків – 6–7 кг, гусок – 5–6 кг. Несучість – 45–55 яєць, маса яйця – 160–190 г, вивід гусенят – 65–70%. Їхня маса у 56-добовому віці становить 4,4 кг, у 70-добовому – 4,8 кг. При відгодівлі одержують печінку масою 500–600 г, з якої виготовляють паштет відмінної якості. Ці гуси характеризуються добрими м’ясними якостями, максимально використовують корми пасовищ. За три обскубування вони дають по 300–330 г пуху та пір’я (36–38%). Для одержання печінки найкраще відгодовувати гібриди від схрещування гусаків угорської породи з гусками ландешської та рейнської.
Рейнські гуси. Порода виведена в прирейнських областях Німеччини на основі одного з різновидів місцевих емденських гусей. Рейнські гуси мають біле оперення. Несучість за один цикл – 40–50 яєць, за два – 65–80, маса яйця – 160–180 г, вивід гусенят – 65–70%. У 63-добовому віці маса гусенят досягає 3,8–4 кг. Інстинкт насиджування пригнічений. Гусенят відгодовують для одержання печінки, маса якої досягає 350–400 г. Рейнських гусей схрещують з італійськими. М’ясо цих гібридів має високі смакові якості.
Ландешські гуси. Порода виведена у Франції з використанням тулузьких гусей. Селекція була спрямована на зниження загальної маси, підтримання на певному рівні відгодівельних якостей та маси печінки. В Угорщині племінна робота з ландешськими гусьми тривала протягом 22 років, і тепер вони вважаються новою угорською породою. Гуси мають масивний, широкий тулуб, темно-сіре або сіро-коричневе оперення на шиї та спині, біле – на животі. Маса гусаків – 7–8 кг, гусок – 6–7 кг. Несучість – 35–40 яєць на рік, маса яйця – 180–200 г. За три обскубування ця птиця дає по 350–450 г пір’я та пуху. При відгодівлі мають печінку масою 600–800 г (іноді – 1000 г). Для одержання великої печінки найкраще схрещувати гусаків ландешської породи з гусаками італійської та рейнської. У гусок пригнічений інстинкт насиджування.
Оброшинські гуси. Порода виведена методом схрещування місцевих білих, китайських сірих і великих сірих гусей. Оброшинські гуси мають міцну будову тіла, широкі груди, сіре оперення (на животі – біле), на голові та шиї – темно-коричневу смугу. Маса гусаків – 6,5–7 кг, гусок – 6–6,5 кг. Несучість – 35–40 яєць на рік, вивід гусенят – 66–70%. У 60-добовому віці маса гусенят становить 3,7–4,2 кг. М’ясо цих гусей ніжне, соковите. Птиця пристосована до випасання, невибаглива до кормів.
Холмогорські гуси. Порода виведена шляхом схрещування місцевих білих гусей (комогори) з китайськими білими гусьми. Це одна із найдавніших порід. За кольором оперення розрізняють білих і сірих гусей. Вони мають широкий тулуб, велику голову з наростом («шишкою») на лобі, під дзьобом – «гаманець», жирові складки на животі. Жива маса гусаків – 7–8 кг (найбільша – до 10–12 кг), гусок – 6–7 кг. Несучість – 25–40 яєць на рік (кращих гусок – до 90 яєць), маса яйця – 140–200 г, вивід гусенят – 50–55%. Гуси пристосовані до місцевих умов, добре відгодовуються. Гусенята у 60-добовому віці важать 4–4,2 кг.
Лєгарт – порода гусей, виведених у Данії. Інтенсивна селекція проводилася протягом 20 років. Особливо високі вимоги ставили до стану здоров’я птиці. У гусей широкі груди, оперення – біле. Несучість у перший рік яйцекладки становить 47 яєць, у наступні чотири роки – в середньому до 64 яєць. Жива маса гусенят у 60-добовому віці – 6,3 кг, у 98-добовому – 7,2 кг.
Китайські гуси (гергелі). Порода виведена одомашненням диких шишковидних (гулястих) гусей у Маньчжурії, Північному Китаї та Сибіру. Тулуб у цих гусей трохи піднятий спереду, голова з великим наростом («шишкою») біля основи дзьоба, шия довга, лебединоподібна, оперення біле та буре, на голові та шиї сіро-коричнева смуга. Маса гусаків – 5–6 кг, гусок – 4–4,5 кг, несучість – 30–50 (до 100) яєць на рік, маса яйця – 150–170 г. Китайських гусей схрещують із іншими породами з метою підвищення несучості та живої маси.
Тулузькі гуси. Порода виведена у Франції одомашненням диких сірих місцевих гусей. Назву одержала від м. Тулузи. Гуси мають масивний тулуб, велику голову, товсту шию, короткі ноги, «гаманець» під дзьобом, великі жирові складки на животі, оперення в них на спині темно-сіре, на грудях – світло-сіре, на животі – біле. Жива маса гусаків – 10–13 (до 16) кг, гусок – 6–10 (до 12) кг. Несучість – 30–40 яєць, маса яйця – 170–200 г, вивід гусенят – 55–60%. Гуси придатні до сальної відгодівлі, їх використовують для підвищення м’ясних якостей інших порід. Крім згаданих порід, населення розводить у присадибних господарствах гусей місцевих порід (роменські, переяславські, степові українські і т. ін.).

Г. БІРТА,
доктор сільськогосподарських наук;
Ю. БУРГУ,
кандидат сільськогосподарських наук.

Добавить комментарий