Посилене партнерство – шлях до розвитку громад

Наша держава приєдналася до глобального процесу сталого розвитку у 2015 році. В той же час було затверджено спільний підхід в адаптації цілей сталого розвитку (ЦСР) до українського контексту з метою створення національних стратегічних рамок до 2030 року. Україна взяла на себе чимало зобов’язань. Серед ключових завдань для виконання – підвищення енергоощадності у громадах, управління відходами, стала мобільність регіонів та стимулювання місцевого економічного розвитку.
Проте регіони продовжують стикатися з проблемами, які впливають на якість життя людей. Шляхом їх вирішення має стати пошук ефективних партнерів, якими можуть стати представники влади, громадські організації чи бізнесмени. З метою налагодження цих партнерських стосунків у травні минулого року був оголошений конкурс на участь у проекті «Посилене партнерство заради сталого розвитку». Після першого його етапу, на основі заповнених заявок, організатори запрошували на міжрегіональні форуми. Там учасники мали змогу грунтовно презентувати свої ідеї, запозичити досвід колег. Нещодавно четвертий, заключний, форум «Ефективні партнерства для сталого розвитку територій» пройшов у Полтаві. Його учасниками були представники влади, бізнесу, наукових кіл та громадських об’єднань з Чернігівської, Кіровоградської, Київської, Сумської, Черкаської, Полтавської областей.

Проект на п’ять мільйонів крон

На захід завітало і чимало поважних гостей, серед яких – радник з демократичного врядування ПРООН Маркус Бранд. Це його перший візит до Полтави, у рамках якого він планував більше спілкуватися з ініціаторами проектів і допомогти трансформувати затверджені на глобальному рівні цілі на рівень громад і регіонів.
Варто зауважити, що даний пілотний проект є спільним – уряду Швеції та Програми розвитку ООН. Його бюджет – 5 мільйонів шведських крон. Планується підтримати та профінансувати щонайменше 5 проектів. Перші – вже у жовтні цього року, розповіла спеціалістка з розвитку громад ПРООН Яна Жамбекова.
Присутні працювали в чотирьох групах. Враховуючи те, що чимало проектів знаходилося, так би мовити, «на стику напрямків», учасники могли вільно долучатися до роботи інших груп та відвідувати інші сесії.
Розробки, що можуть допомогти

Полтавщині на шляху сталого розвитку

На форумі представили розробку науковців Сумського національного аграрного університету – екологічно чисті пакети «Фудбіопак». Вони створені не з пластику, а з органічних рослинних продуктів – полісахаридів (найвідомішим є крохмаль). Поки що такі пакети мають один недолік – у них не можна переносити речі, вага яких перевищує три кілограми. З часом науковці планують його усунути і знизити вартість самих пакетів (нині вони коштують 5 гривень).
Раніше співпрацю у сфері відновлюваної енергетики запропонував депутат Полтавської обласної ради Володимир Бобиль, який є представником українсько-німецького підприємства БІТ. Він запропонував розмістити на території Козельщинської громади теплову станцію потужністю 3 мегавати, яка може виробляти енергію з енергетичних культур (зокрема енергетичної лози), рослинних залишків сільськогосподарського виробництва та іншої рослинної сировини. Проте науковці стверджують, що для розміщення плантацій енергетичної верби краще обирати фінансово доступніші в плані оренди малопродуктивні землі, які мають високий рівень ґрунтових вод, – Волинь, Прикарпаття, Полісся. Вже зараз в Україні можна придбати саджанці енергетичної верби, вона не є дефіцитом. Посадковий матеріал шведської селекції коштує від 80 копійок до 1 гривні за штуку – в залежності від кількості придбаних рослин, краще росте на неродючих грунтах, стійкіший до хвороб. Саджанці польської селекції значно дешевші – 35 копійок за штуку.
Більш доступний і перспективніший варіант для Полтавщини – біогазовий завод, який виробляє тепло та електроенергію з гною. Подібний завод уже працює в Івано-Франківській області. Як повідомило видання Good Valley Україна, стару покинуту ферму викупили і відновили за європейськими стандартами у 2004 році. Вирощують свиней на фермі за стандартом данського фермера Тома Аксельґаарда, що передбачає виробництво високоякісних продуктів без шкоди природі.
Біогазовий завод потужністю 1166 кВт теплової енергії забезпечує теплом приміщення, де вирощується близько 54 тисяч свиней.

Юлія ХОМЕНКО
«Зоря Полтавщини»