Потрійні православні  святкування

Потрійні православні святкування

У церковному календарі на 14 серпня припадає відразу кілька визначних для християнського світу свят: Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього, свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, день пам’яті cімох мучеників Маккавеїв, матері їхньої Соломонії та учителя Єлеазара.
У нашому народі святковий день традиційно називають Першим (Медовим) Спасом, а також Маковієм.

Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього – одне з найбільших свят Православної церкви. Воно має візантійське походження. У давнину в багатолюдному Константинополі під час серпневої спеки часто спалахували епідемії холери та інших інфекційних захворювань, від яких гинуло багато людей. Щоб попросити Божого захисту від пошестей, патріарх Константинопольський разом із кліром і самим імператором урочисто переносили із царської скарбниці до храму Святої Софії – Премудрості Божої частину Хреста Господнього, що збереглася з часів страждань Спасителя.
Надалі святиню протягом двох тижнів носили вулицями столиці, звершуючи молебні й даючи людям можливість поклонитися Хресту Господньому. Святою водою щедро окроплювали всі будинки в Константинополі.
У Київській державі, яка прийняла християнство з Візантії і де першими ієрархами довгий час були надіслані константинопольськими патріархами греки, цей звичай перетворився на хресні ходи до водоймищ. Після освячення води всі купалися, щоб очиститися від лихої сили й запобігти хворобам.
У наш час у свято Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього під час богослужіння Хрест виноситься для вшанування на середину храму. А після літургії відбувається водосвяття.
***
Також на цей день припадає свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородицi. Воно було встановлене в XII столітті з нагоди знамень від ікон Спасителя, Пресвятої Богородиці та Чесного Хреста під час битв князя Андрія Боголюбського з волзькими болгарами та грецького царя Мануїла з мусульманами в 1164 році.
***
Третє свято, яке Церква відзначає 14 серпня, присвячене вшануванню пам’яті семи мучеників Маккавеїв, матерi їхньої Соломонiї та учителя Єлеазара (166 р. до Р. Х.). Мучеників звали Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркелл.
Прихильний до еллінського культу цар Антіох Єпифана запровадив у Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. Осквернив храм Господній, поставивши в ньому статую Зевса Олімпійського. Багато людей відреклись тоді від Істинного Бога. Проте були й такі, які глибоко сумували про падіння народу Божого і продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. Дев’яносторічний старець Єлеазар рішуче прийняв муки й віддав життя за віру в Месію. Таку ж мужність виявили його учні – сім братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія.
За народними традиціями, на Маковія до церкви йдуть із букетами-маковійчиками, в яких поміж квітами та цілющим зіллям обов’язково є великі стиглі голівки маку. Несуть до храмів святити також свіжовикачаний мед.
Обрядовою їжею на Маковія вважають шулики. Це страва на основі коржів із пшеничного борошна. Коржі ламали на шматочки, додавали розтертий до появи молочка мак і заливали рідким медом із водою.
Від Маковія починається двотижневий Успенський піст – Спасівка, який триватиме до 28 серпня – свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий