Мало хто нині знає, що користь від бджіл у 50 разів більша, ніж загальна вартість виробництва меду. Натомість це розуміли в Радянському Союзі – тоді майже в кожному колгоспі була пасіка. Щоправда, меду отримували небагато – медоносних комах тримали заради запилення сільськогосподарських культур й підвищення їхньої врожайності.
Попереджений – значить врятований
Нинішні виробники сільськогосподарської продукції в першу чергу прагнуть якнайшвидше отримати прибуток за будь-яку ціну, часто не думаючи про оточуючих чи навколишнє природне середовище. Через те пасіки часто потрапляють у зону обробітку полів хімікатами. Їх у переважній більшості випадків застосовують без попередження пасічників, у результаті чого відбувається масова загибель бджолосімей.
Як же бути в подібній ситуації? Потрібно шукати розумне і взаємовигідне співіснування. Згідно зі статтею 37 Закону України “Про бджільництво” фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробітку, через засоби масової інформації попередити про свої наміри бджолярів, пасіки яких знаходяться в радіусі 10 км від оброблюваних площ. При цьому повідомляються дата обробки, назва препарату, що буде застосований, ступінь і строки дії його токсичності.
І керівники сільгосппідприємств, і пасічники повинні дотримуватися правил та положень, встановлених законодавством України, щоб не допустити отруєння медоносних комах. Так, у першу чергу пасічник мусить отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветлабораторії. Для цього повинен здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань. Потім необхідно поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного її розташування, а у випадку кочівлі – у сільській раді, куди пасіка була перевезена для медозбору (наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 р. № 184/82).
Необхідно також отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області. При отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
За три дні до проведення обробітку керівник сільськогосподарського підприємства сповіщає пасічників (населення) даної місцевості через радіо, пресу, шляхом подвірних обходів про місце, терміни і час проведення хімобробітку полів, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку сільськогосподарських угідь.
У разі недотримання цих встановлених чинним українським законодавством вимог для керівника сільськогосподарського підприємства, який допустив загибель комах під час чи внаслідок хімічної обробки полів, передбачена кримінальна відповідальність.
Порятунок пасіки – справа пасічника
Якщо біда таки спіткала пасіку, рятувати її доведеться господареві, й робити це треба якомога швидше. Так, гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо – зі свіжим нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
Сім’ї бджіл слід забезпечити водою, пергою. Їх підгодовують цукровим сиропом, у міру виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.
Надавши першу невідкладну допомогу постраждалим бджолосім’ям, пасічник мусить зібрати комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб. До її складу входять: представник сільгосппідприємства, що обробило поля без попередження, співробітник ветеринарної медицини держпродспоживслужби в районі, представник відділу захисту рослин головного управління держпродспоживслужби в Полтавській області, спеціаліст санітарно-епідеміологічного відділу держпродспоживслужби в районі, представник сільської ради, власне господар пасіки та декілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл.
Протягом першої доби необхідно зібрати зразки загиблих внаслідок хімічного обробітку бджіл, частки свіжого пилку та меду, шматочок стільника розміром 15х15 см і направити це все на аналізи. В кожний відібраний зразок вкладають папірець із зазначенням часу та дати його відбору, а також підписами членів комісії. Необхідно надати для досліджень і зразки оброблених “хімією” рослин – не менше 10 штук. Їх відбирають на полі діагональним методом і теж вказують час та дату відбору, засвідчивши дані підписами членів комісії.
Зразки відібраних проб загиблих бджіл, меду, перги разом зі складеним актом треба відправити в полтавську обласну ветеринарну лабораторію (вул. Миру, 2, с. Горбанівка Полтавського району, тел. 63-13-38).
Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в міжобласну контрольно-токсикологічну лабораторію (м. Полтава, вул. Половка, 74, моб. тел. 095 308-83-16).
Що потрібно робити?..
Для уникнення випадків отруєння бджіл під час обробітку сільськогосподарських культур і пасічникам, і керівникам сільгосптовариств необхідно дотримуватися таких правил, визначених законодавством України. Так, господарі сільгоспугідь повинні у місцевих сільських радах отримати інформацію про стаціонарні та кочові пасіки. За три доби до хімічних обробок вони мають попередити бджолярів, держсанепідемслужбу району та відділ захисту рослин головного управління держпродспоживслужби в районі про це із зазначенням пестицидів, місця (у радіусі 7 км), часу і способу застосування “хімії”. Не можна обробляти квітучі медоноси і пилконоси під час масового льоту бджіл. Слід застосовувати лише ті засоби захисту рослин, що пройшли держреєстрацію і включені в перелік хімікатів, дозволених до застосування.
Обробки полів краще проводити в нельотні періоди, тобто після 21-ї години або в нічний час. Якщо ж отруєння бджіл таки трапилося, слід негайно відправити представника сільгосппідприємства у створену з цього приводу робочу комісію.
Загалом дотримання правил не лише забезпечить відсутність судових тяжб з приводу відшкодування завданої шкоди, а й принесе подвійну користь: пасічнику – мед, пилок та здорових бджіл; власнику сільськогосподарського підприємства – підвищення врожайності культур принаймні на 25%.
Звичайно, обробляти поля для боротьби зі шкідниками й хворобами потрібно, але використовувати слід безпечні для комах інсектициди. Так, замість Карате зеону, що його застосовують перед цвітінням переважно на ріпаку, радимо використовувати задля цього препарат Біскайя – він не становить загрози для комах.
Правильно роблять ті господарства, котрі в боротьбі за врожай не забувають дбати й про комах. Так, у СВК “Трубайцівський”, ДП “Дослідне господарство імені 9 Січня”, ТОВ “Оріон-молоко” посіяли гречку разом із “королевою медоносних трав” фацелією. Ця рослина розквітає раніше від гречки і тим самим приваблює бджіл. Комахи збирають на ній нектар і пилок, а потім, коли розквітає гречка, вони звертають увагу на неї й інтенсивно запилюють, збираючи нектар, у результаті чого врожай подвоюється. Ця тактика ефективна й на інших рослинах, зокрема на посівах люцерни, конюшини та еспарцету, насадженнях плодових дерев.
До речі, в СВК “Трубайцівський” та ДП “ДГ
ім. 9 Січня”, де серйозно займаються виробництвом насіння люцерни, було б добре створити своєрідні заповідники медоносних трав, засіяти дорожні смуги та неосвоєні клаптики землі цінними медоносами, а балки – засадити медоносними деревами, тобто акацією, липою, глодом, кленом татарським. У низинах можна повисаджувати верби, вільхи, ліщину. Необхідно нарешті визначитися, хто господар і розпорядник лісозахисних насаджень – господарство чи сільська рада? За цими землями теж потрібний догляд, натомість наразі вони слугують резерваціями для шкідників, місцями розповсюдження хвороб, карантинних бур’янів та часто використовуються як сміттєзвалища, а могли б стати кормовою базою для медоносних комах, якої катастрофічно не вистачає.
Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області