Потужний гравець на світовому ринку сільськогосподарської продукції

Потужний гравець на світовому ринку сільськогосподарської продукції

Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна розширила ринок збуту своєї продукції. Наразі наша держава четверта за обсягом експорту сільгосппродукції в країни ЄС після Бразилії, США та Аргентини. А це мільйони додаткових гривень до Державного бюджету України. 43% українського експорту й 28% фінансових надходжень – аграрна продукція. Україна є потужним конкурентом для європейських сільгоспвиробників за рахунок низької оцінки землі (рентні платежі) й робочої сили.
Провідне місце серед регіонів-експортерів країни займає Полтавщина. Адже, скажімо, за обсягами виробництва молока, зернових культур, цукрових буряків наша область є лідером у державі. Найбільшим попитом продукція полтавських аграріїв (зерно, олія, борошно, цукор, яйця, курятина…) користується в Австрії, Німеччині, Угорщині, Чехії, Нідерландах.

Як український бізнес оцінює Угоду про асоціацію з ЄС? Що говорить Угода про асоціацію про сільське господарство? Як вплинуло створення зони вільної торгівлі з ЄС на український експорт сільськогосподарської продукції? Як ефективно використати потенціал Угоди? Відповіді на ці та інші запитання, що стосуються євроінтеграційних процесів у контексті роботи агропромислового комплексу, намагалися віднайти учасники конференції “Європейські реформи в українському АПК”, яка відбулася у Полтаві.
Зазначалося, що розширення ринків збуту сільськогосподарської продукції сприяє збільшенню інвестиційних капіталовкладень в АПК, підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняного продукту, економічної зайнятості в галузі, соціального розвитку сільських територій. Наголошувалося й на необхідності розширення сфери виробництва органічної продукції.

Євроінтеграція для України – це шлях модернізації економіки, подолання технологічного відставання, залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності нашого товаровиробника, вихід на світові ринки і в першу чергу – на ринок Євросоюзу. А ще – орієнтир моделі соціально-економічного розвитку країни.

Загалом, за словами першого заступника директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Івана Реви, прогнози щодо виходу української сільськогосподарської продукції на європейські ринки оптимістичні. Поточні показники зовнішньоекономічної діяльності вищі, ніж минулого року, й набагато кращі, ніж у попередні роки.
– Треба розуміти, що вихід нашого агропромислового комплексу на рівень із країнами ЄС за всіма аспектами – довготривалий шлях. Не одного, не двох і навіть не п’яти років. Але ми бачимо, що український продукт знаходить ринок збуту в Європі, – зазначив Іван Рева. – Полтавщина – провідний аграрний край, один з лідерів АПК України. Наша область займає перше місце в країні за інвестиціями в галузь, із виробництва молока, врожаю озимої пшениці.
У минулому році полтавський аграрний експорт у країни ЄС зріс у 1,5 разу й становив 0,9 мільярда доларів. Зі 100 суб’єктів господарювання, що відправляють продукцію в Європу, 80 – представляють великий бізнес, решта – середній і малий.
– Майбутнє України – в об’єднаній Європі, й у цьому немає жодних сумнівів, – наголосив заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників “Відродження Полтавщини” Віктор Галич. – Чого ж не вистачає нашій державі, аби стати дійсно європейською країною? На жаль, нині ми маємо в Україні всі ознаки тоталітарної країни. Ще не диктатуру, але тоталітаризм точно. І вибудовувати європейські цінності в таких умовах неможливо. Нині ми сподіваємося на позитивні зміни, але маємо поки що лише негативні. Адже з набуттям Україною безвізу емігрували 2 мільйони української молоді. А отже, виїхали “пенсії, дотації, субсидії”, які так потрібні країні. Водночас ті, хто виїхав, – це й наше майбутнє…

Полтавщина експортує до Євросоюзу 36 категорій товарів, які підлягають квотуванню. Загальний оборот експорту-імпорту складає 3 мільярди доларів США. Позитивне сальдо, перевищення експорту над імпортом, становить 700 мільйонів доларів. Область співпрацює зі 143 країнами-партнерами. Торік до країн ЄС експортували продукцію 100 підприємств області.

Питань, які надзвичайно турбують аграріїв, накопичилося багато. Зокрема, чому Полтавщина не може відродити садівництво, в той час як потреба в цьому є неабияка? Адже понад 80 відсотків фруктів завозиться з Польщі. Питання це державницьке.
Фермер Віктор Галич, який, як і деякі його колеги, займається овочівництвом, зазначив, що він уже 7 років не може переоформити землю, на якій вирощує сільгосппродукцію. У якій європейській країні таке можливе? Він також констатував, що фермери області не отримали державної допомоги на проведення весняної посівної кампанії. Водночас у країні є кілька потужних агрокомпаній, які чи не щороку отримують мільярди державних дотацій. Чи ж можуть за таких умов фермери нарівні конкурувати з агрохолдингами?
– Асоціація з Євросоюзом – це дійсно значне зростання ефективних динамічних і цікавих ринків збуту української продукції, – стверджує віце-президент Полтавської торгово-промислової палати Володимир Борисенко. – Щоправда, обсяги вітчизняного експорту поки що зростають в основному за рахунок африканських і азійських країн: Туреччини, Китаю, Японії, Південної Кореї, Єгипту. Європейські ринки освоюються, але поступово. Водночас Угода про асоціацію дає нам можливість розвиватися.

Аграрії Полтавщини поки що роблять перші потужні кроки, спрямовані на адаптацію стандартів і нормативів виробництва нашої продукції до європейського рівня. І тут, окрім бажання, потрібна ще й фінансова спроможність.

Учасники конференції наголошували, що головна проблема українського й полтавського АПК полягає в тому, що переважна більшість експортованої продукції є сировиною. Крім того, експортери вказують на непередбачуваність вітчизняної торгової політики, відсутність спрощених правил отримання сертифікатів і дозволів, корупційну складову. Водночас, попри зазначені проблеми, на митницях значно скоротився час оформлення експортних товарів.
Учасники зібрання не обійшли увагою й питання квотування на вітчизняну продукцію. Адже, скажімо, цьогорічні ліміти на експорт до європейських країн меду, джемів, сиропів, курячого м’яса та соків вітчизняні виробники вибрали вже в середині першого місяця року, січня. І хоча торгові квоти безмитної торгівлі, які виділяє ЄС для України, щороку збільшуються, проте обсяг експортної продукції за квотами становить лише 12 відсотків від загального рівня. У цьому зв’язку експерти радять не звертати уваги на квоти. Мовляв, якісний товар, що відповідає європейським стандартам, завжди знайде свого покупця. Залишається лише “підтягти” українські стандарти до рівня ЄС.
Не останню роль у підвищенні експортного потенціалу країни має зіграти і влада, зауважували учасники конференції. Зокрема в питаннях кредитування, ресурсного забезпечення, митного адміністрування тощо.
– Наші прагнення щодо євроінтеграції будуть реалізовані лише дуже тяжкою працею, – переконаний Іван Рева. – Вихід на європейські ринки, як і питання ментального зближення українців з європейцями, – це період довготривалий, який вимагає спеціальної підготовки й зусиль усього громадянського суспільства. Сировинний ринок, який зараз домінує, не є тим критерієм розвитку співпраці з ЄС, на який ми маємо орієнтуватися. Нинішні квоти на експорт вітчизняної аграрної продукції нас не задовольняють, а отже, треба намагатися експортувати не сировину, а готовий продукт із доданою вартістю. Скажімо, з кукурудзи, якої ми експортуємо чи не найбільше, можна виробляти промислові й харчові товари. Тобто є великий спектр розвитку виробництва для наших аграріїв і виробників.
– Україна стала впливовим міжнародним гравцем в агропромисловому комплексі. Ми інтегровані в світовий торговий процес. Наш ринок ліберальний, і в нього велике майбутнє, – підсумував генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.
Погоджується з директором УКАБ і заступник голови ОДА Роман Товстий:
– Сьогодні деякі галузі українського АПК вириваються вперед, стають потужними й конкурентоспроможними. Україна поступово здобуває європейські ринки збуту. Приємно, що Полтавщина не пасе задніх у структурі загального обсягу експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС. Попереду ще багато роботи: впровадження євростандартів, розвиток переробної галузі, вдосконалення торгового законодавства. Проте процес євроінтеграції вже набирає обертів, і аграрії це відчувають.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий