Початок серпня – найкращий період для повторних посівів. Адже після збирання першого врожаю залишається 60–70 днів з активними температурами, яких цілком достатньо для вирощування рослин на зелений корм, сидератів та окремих овочевих культур.
Використання повторних посівів дає змогу збагатити раціон тварин соковитими поживними кормами, продовжити зелений конвеєр до заморозків і завдяки цьому зберегти запас кормів на стійловий період. До того ж в складних економічних умовах селяни не завжди можуть придбати мінеральні добрива для городньої ділянки. Альтернативою є використання «післяжнивних» культур на сидерати, особливо в роки, коли запас вологи у грунті недостатній.
На площах, що звільнилися від попередньої культури і не відводяться під озимину, проводять відповідну підготовку грунту. Після стерньових попередників – це мілка оранка на глибину 16–18 сантиметрів полиневими лущильниками або плугами з одночасним боронуванням і, якщо можливо, прикотковуванням. Після збирання ранньої картоплі та інших просапних культур обмежуються поверхневим обробітком грунту. Його підготовка повинна забезпечити якісний висів насіння культур на задану глибину й отримання повноцінних сходів. У разі потреби перед сівбою та після неї його додатково ущільнюють кільчасто-шпоровими або іншими котками.
На присадибних і дачних ділянках після збирання врожаю прибирають рослинні рештки і використовують їх для приготування компостів. На городі не варто нічого спалювати, краще всі рештки прикопувати в грунт або переробляти на компости. Це додаткове добриво. Якщо на городах вирощують просапні культури, грунт розпушують мілко, на 6–7 сантиметрів, культиватором або сапкою. Ділянку вирівнюють бороною або граблями.
Для повторних посівів, які планують використати на зелений корм і осінній випас, потрібно добирати холодостійкі культури з коротким вегетаційним періодом. Це насамперед – горохо- та вико-вівсяні суміші, редька олійна, капуста кормова, амарант, куузіка, турнепс, ріпак озимий, ріпак у суміші з житом, жито, озима пшениця. Одночасно з висівом післяжнивних культур для належного росту вегетативної маси рослин потрібно вносити з розрахунку на сотку 40–50 грамів аміачної селітри або 30–40 грамів карбоміду.
Післяжнивні культури, згодовані восени худобі, залишають у грунті кореневі рештки, кількість яких така ж, як і вегетативної маси. Такі культури частково виконують функцію сидератів, збагачуючи грунт органічними речовинами та підвищуючи його родючість.
На великих площах для післяжнивних посівів на зелене добриво восени краще використовувати гірчицю білу або редьку олійну, а на городах та дачних ділянках, окрім раніше згаданих культур, доцільно висівати як сидерати горох і квасолю. Вони додатково збагачують грунт азотом. Норма висіву насіння гірчиці – 0,3, редьки олійної – 1,5, гороху – 3,0, квасолі – 2–3 кілограми на сотку. Гірчицю, редьку і горох сіють суцільним способом, рівномірно розкидаючи насіння на ділянці. Квасолю висаджують широкорядним способом з міжряддями 30–40 сантиметрів і відстанню 15 сантиметрів між гніздами в рядку. В кожну лунку вкидають по 3–4 квасолини. Глибина загортання насіння гірчиці та редьки – 1–2, гороху і квасолі – 3–4 сантиметри.
Вегетативну масу післяжнивних культур, призначених для використання на зелене добриво, загортають у грунт пізно восени. Коли такої маси багато, її попередньо подрібнюють. На невеликих присадибних і дачних ділянках зелену масу пригинають до землі, подрібнюють лопатою і прикопують вручну. Жито, пшеницю та озимий ріпак загортають у грунт навесні після відновлення вегетації.
Щоб отримати на городах додатковий урожай вітамінної продукції в пізньоосінній період, після відповідної підготовки грунту висівають насіння кропу, петрушки, різних видів салатів та редиски. Навіть зимова редька і турнепс встигають сформувати добірний урожай. До речі, турнепс – незаслужено забута культура, яку слід повертати на городи.
Повторні посіви – надійний спосіб боротьби з бур’янами. Адже в другій половині літа практично припиняється догляд за рослинами. А тому чудово почуваються пізні бур’яни як на полях, так і на городах. У цей період вегетують такі бур’яни: зірочник середній (мокрець), чистець болотний, галінсога, осот, хвощ польовий, ромашка, пирій повзучий та інші. Післяжнивні посіви гірчиці, редьки і жита надійно вкривають зеленим килимом землю і перешкоджають росту та поширенню бур’янів.
М. ШАРАПА,
кандидат сільськогосподарських наук.