Позичити без втрат: як підтримати іншого і не поставити під загрозу власні фінанси

Фінансові домовленості на побутовому рівні давно стали звичною частиною цивільно-правових відносин. Передати кошти «у борг» – одна з найпоширеніших форм такої взаємодії, яка часто базується не на документах, а на довірі, дружбі чи родинних зв’язках. Втім, саме ця довіра нерідко стає слабким місцем угоди.
Тож що варто знати про позику, яка, на перший погляд, здається простою та безпечною?
Закон допускає укладення договору позики в усній формі, для цього достатньо погодити ключові умови між сторонами. Однак письмове оформлення стає обов’язковим у разі, якщо сума позики перевищує у десять разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Коли ж позикодавцем виступає юридична особа, письмова форма є необхідною незалежно від розміру коштів. Факт передання грошей та умови домовленості можуть підтверджуватися розпискою позичальника, яка засвідчує отримання визначеної суми.
Нотаріальне посвідчення договору позики не є вимогою закону, однак і не заборонене. За взаємною згодою сторони можуть звернутися до нотаріуса, щоб надати угоді додаткової правової визначеності та зафіксувати обсяг взаємних прав і обов’язків.
Окрему увагу слід приділити строкам користування коштами та їх повернення. Порушення домовлених термінів може призвести до конфлікту та юридичних наслідків. Якщо ж договір не містить конкретної дати повернення або пов’язує її з моментом пред’явлення вимоги, позичальник зобов’язаний повернути кошти протягом тридцяти днів з дня, коли позикодавець заявив відповідну вимогу.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.