Це одне з дванадцяти найбільших церковних свят. Відзначають його 19 серпня. У народі його називають Другим Спасом, або Яблучним Спасом.
Свято встановлене на згадку про подію Преображення Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор, про що розповідають три євангелісти – Матфей, Марк і Лука. Незадовго до хресних страждань Спаситель разом із трьома учнями – Петром і братами Заведеєвими, Іаковом та Іоаном, – вирушили з Кесарії Філіппової в межі Галілеї (територія сучасного Ізраїлю). Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус почав молитися. Стомлені апостоли заснули, а прокинувшись, побачили, що Ісус Христос Преобразився. Він стояв оточений яскравим світлом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг був білішим від снігу і блищав. Поруч із Ним стояли два найшанованіші старозавітні пророки – Мойсей та Ілля – і розмовляли з Господом про Його близький відхід.
Далі з білої хмари пролунав голос Божий: “Це – Син Мій улюблений, Його слухайте”. Злякані учні попадали на землю і підвелися тільки після того, як Ісус підійшов до них у Своєму звичайному вигляді. Разом з Месією вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум (руїни древнього міста знаходяться на території сучасного Ізраїлю). Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили, – до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.
Нині в день свята Преображення Господнього духовенство нагадує вірянам, що людині щодня належить докладати зусиль, щоб з допомогою Божою преобразити своє життя і стати достойною побачити славу Господню та прийняти в своє серце Благодать Божу.
У народній традиції Преображення називається Другим Спасом, або Яблучним Спасом. Остання назва пов’язана з тим, що, відповідно до церковного статуту, у цей день освячується виноград нового врожаю, а там, де його немає, – яблука, після чого їх дозволяється вживати в їжу. Освячення відбувається наприкінці святкової літургії і символізує дарунок Богу від благословенної Ним природи.
У давнину в день Преображення Господнього в Україні існував звичай наділяти плодами бідних. Ті, хто не дотримувався цього звичаю, втрачали повагу в своїх громадах. Тож поділитися садовиною, тобто виявити християнську турботу про убогих, старалися всі.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.