Преподобний  Нестор Літописець

Преподобний Нестор Літописець

Чи замислювалися ви, що корені освіти на наших теренах треба шукати в Православ’ї? Зокрема у печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де спочивають нетлінні мощі дивовижного святого – преподобного Нестора Літописця.
Його пам’ять Церква вшановує 9 листопада. Саме ця дата обрана для державного свята – Дня української писемності та мови.

До нас дійшло вкрай мало відомостей про Нестора Літописця. Знаємо лише, що народився у середині XI століття в Києві. Юнаком прийшов до первоначальників печерських Антонія й Феодосія і став послушником. У чернецтво його постриг послідовник преподобного Феодосія, ігумен Стефан. При ньому ж він був зведений в сан ієродиякона.
Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. Він став чи не першим письменником у нашій історії, ім’я якого ми знаємо. Це і одна з центральних фігур нашої культури, і один зі стовпів нашої духовності. Святитель Димитрій Ростовський (Туптало) у житії Нестора Літописця писав: «…кожна річ, коли писанням утверджена не буде, прийде у забуття та невідання… Коли б не був Мойсей од Бога навчений та у книгах своїх не лишив нам, усе б довгота часу покрила, як тьма, і привела б у невідання… Відповідно до того і в останнії ції літа явив Господь у Руській нашій землі, в Печерському святому монастирі, завжди пам’ятного письменника, преподобного отця нашого Нестора, що просвітив наші очі…»
Нестор ніс у монастирі послух літописця. Написав «Читання про житіє і знищення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба»; склав житіє преподобного Феодосія Печерського. Головним подвигом преподобного Нестора стало складання до 1112 – 1113 років «Повісті врем’яних літ». Дослідник і перекладач пам’ятки сучасною українською мовою Леонід Махновець пише, що «найраніше зведення літописних матеріалів …склала, мабуть, група світських та духовних осіб із оточення Володимира Святославича… Ігумен Києво-Печерського монастиря Никон у 1072–1073 роках зробив нове зведення давніших і подальших літописних матеріалів». Далі цю працю продовжив ігумен Йоан, а після нього – отець Нестор. Завдяки його старанням збереглася для всіх майбутніх поколінь безцінна інформація про наше предковічне минуле, про діяння наших пращурів, про часи язичницькі та про добу християнського просвічення Русі.
Чернець-патріот виклав історію Української Церкви у головних моментах її історичного становлення. Написав про першу згадку українського (руського) народу в церковних джерелах – в 866 році, при святому патрiарху Константинопольському Фотії; розповів про створення слов’янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм; про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі. Літопис преподобного Нестора зберіг для нас спогади про перший православний храм в Києві (945 р.), про Хрещення Русі (988 рік). Першому українському церковному історику ми зобов’язані відомостями про перших митрополитів на українських теренах, про заснування Печерської обителі та її подвижників.
Преподобний Нестор жив у дуже нелегкі часи. Русь шматували князівські міжусобиці, степові кочівники-половці набігами плюндрували міста й села, гнали в рабство українських людей, палили храми й монастирі. Чернець був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096 році. У літописі представлене богословське осмислення вітчизняної історії. Духовна глибина, історична вірність і патріотизм «Повісті врем’яних літ» ставлять її в ряд найвищих творінь світової писемності.
Преподобний Нестор відійшов до Господа 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовжувати його велику працю. Поховали подвижника в Ближніх печерах монастиря. За церковним календарем пам’ять святого вшановується не тільки 9 листопада, а й 11 жовтня, у день преподобних отців Києво-Печерських, які знайшли свій спочинок у Ближніх (Антонієвих) печерах, та у другий тиждень Великого посту, коли святкується Собор всіх Києво-Печерських святих.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий