Преподобний Нестор Літописець

ПАМ’ЯТЬ цього подвижника Православна Церква вшановує 27 жовтня за новоюліанським календарем. Прославляючи його, віряни співають: «Дивні часи й роки Церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти, славний Несторе!..»
ПЕРЕВАЖНА більшість дослідників вважають, що Нестор Літописець був киянином і народився 1056 року. У той час, коли блаженний Феодосій розбудовував Київський монастир, сімнадцятирічний Нестор прийшов до святої обителі, щоб присвятити своє життя Господу. Постриг прийняв за ігумена Стефана і згодом був висвячений на ієродиякона. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа. «Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами», – говорив він.
Преподобний Нестор, безсумнівно, був одним із найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI – початку XII століття – блискучий богослов, історик, письменник. Завдяки його працям нам відомі життєписи святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Головним подвигом життя Нестора Літописця була титанічна робота над «Повістю временних літ». Хронологічно вона доведена до 1112 року й дійшла до нас тільки в складі літописів пізніших редакцій – Лаврентіївського та Іпатіївського списків. «Повість…» є і пам’яткою писемності та суспільно-політичної думки, і високохудожньою поетичною книгою, і першою найдавнішою історією українського народу.
Історія Руської землі в Нестора Літописця розпочинається з оповідання про братів Кия, Щека і Хорива та сестру їхню Либідь, які «сотвориша град во имя брата своего старейшаго, и нарекоша имя ему Киев». Чернець розповідає про створення слов’янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм; про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі; про «випробування віри» святим рівноапостольним Володимиром і Хрещення Русі.
Преподобний Нестор упокоївся близько 1114 року, заповівши братії не полишати його справи. Історія зберегла імена продовжувачів Несторового літопису, серед них – ігумен Сильвестр, ігумен Мойсей Видубицький, який продовжив літописання до 1200 року, а також ігумен Лаврентій – автор рукопису, що датується 1377 роком. Преподобного Нестора вважають покровителем викладачів, учнів, журналістів та вчених.