При нервових і психічних хворобах

При нервових і психічних хворобах

«Знаю, що дурман дуже отруйний. Водночас він має лікувальні властивості. Які саме? Як правильно використовувати цю рослину?»
В.І.ЯВІР.

Дурман звичайний (бодяк, бісдерево, дурман вонючий; дурман обыкновенный Datura stramonium) – однорічна трав’яниста з неприємним запахом рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30–100 сантиметрів заввишки, порожнисте, просте або вилчасто-розгалужене, внизу майже циліндричне, вгорі тупокутувате; гілки з внутрішнього боку коротко-опушені. Листки чергові, прості, яйцевидні, нерівномірно загострені, вищербленовеликозубчасті, з черешками, які у верхівкових листків зростаються зі стеблом.
Квітки двостатеві, правильні, великі, на коротких квітконіжках, одиничні, розміщені в розвилках стебла та гілок. Віночок зрослопелюстковий, білий, лійкуватий, брижуватий; з 5-лопатевим відгином. Лопаті його широкотрикутні, різко звужені в тонке вістря. Плід – яйцеподібна прямостояча вкрита шипиками коробочка. Цвіте у червні – серпні.
Дурман звичайний росте на засмічених місцях, пустирях, понад дорогами, поблизу жител, на городах, у садах по всій території України.
Для лікарських потреб використовується листя і насіння дурману. Листя збирають від початку цвітіння рослини й до осінніх заморозків, відриваючи їх так, щоб залишки черешків не перевищували два сантиметри. Зібране листя негайно сушать на горищі, під укриттям на вільному повітрі або в сушарках при температурі до 40°. Сушіння припиняють, коли середня жилка листа стає ламкою. Сухої сировини виходить 13–14 відсотків. Термін придатності – 2 роки.
Зберігають сировину в сухому місці (при зволоженні губить лікувальні властивості). Аптеки сировину не відпускають.
Насіння дурману збирають восени цілком спіле і добре висушують. Використовують його лише в народній медицині.
Дурман – отруйна рослина. Після роботи з ним треба старанно мити руки.
Усі частини рослини містять гіосціамін, атропін, скополамін, датурин та інші алкалоїди тропанового ряду. В насінні, крім того, є отруйна жирна олія (16–25%), а в листі – ефірна олія.
За фармакологічними властивостями дурман звичайний близький до беладонни звичайної. Для нього характерні загальні фармакологічні властивості атропіноподібних сполук, основною особливістю яких є здатність блокувати м-холінореактивні системи організму.
Головною діючою речовиною дурману звичайного є гіосціамін. Він має наркотичні, снотворні, протиспазматичні, заспокійливі та знеболювальні властивості. На тривалий час він розширює зіниці очей, зменшує секрецію слинних, шлункових, потових і підшлункової залоз та знижує тонус гладеньких м’язів.
На відміну від атропіну, гіосціамін виявляє виражену бронхорозширювальну дію, тонізує і збуджує дихальний центр, особливо коли останній пригнічений алкоголем або снотворними препаратами. А за силою холінолітичної дії гіосціамін значно перевершує атропін.
У науковій медицині препарати дурману звичайного використовують при бронхіальній астмі, бронхітах, при судорожному кашлі.
У народній медицині, крім того, препарати дурману звичайного використовують при невралгії, неврастенії, нервових і психічних хворобах, коклюші, при хворобливій сонливості, хореї, епілепсії, при постійній і тривалій гикавці, пріапізмі (хворобливому й тривалому напруженні статевого органа без статевого збудження), німфоманії (надмірному статевому потягу в жінок).
Місцево використовується у вигляді ванн, спринцювань, клізм при хронічному ревматизмі, випадінні матки і прямої кишки.
Настойку (частина товченого насіння на 5 частин 70-процентного спирту, настоюють 7 днів, відфільтровують) вживають по 2 краплі на 2 столові ложки води 4–5 разів на день.
Астматол і астматин застосовують у вигляді цигарок при бронхіальній астмі. Відвар листя (20 г сировини на 200 мл окропу) або настойку насіння (у співвідношенні 1:5) вдихають через ніс 15–20 хвилин.
Місцево використовують відвар листя (20 г сировини на відро води) при частковому випадінні матки і товстої кишки (сидячі ванни) та хронічному ревматизмі (повні ванни).
Препарати дурману звичайного протипоказані при глаукомі. Рослина дуже отруйна і користуватися нею та препаратами з неї треба тільки під наглядом лікаря.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий