Пряжа зі старих речей

Пряжа зі старих речей

У гардеробі будь-якої в’язальниці є власноруч створений одяг, який уже не хочеться носити, але викидати шкода. Кращий вихід у такому разі – розпустити набридлу річ, щоб отримати нитки для створення чогось новенького.
Щоправда, є важлива умова. Якщо старий, припустимо, светрик багато разів прався і нитки внаслідок цього втратили необхідну міцність, не варто марнувати ні час, ні нерви. В’язати з них буде неможливо.
Якщо ж в’язане полотно на виробі хоча б візуально якісне, беріться за справу й сміливо задумуйте створення обновки.

Передусім стару в’язану річ потрібно випрати й висушити, як зазвичай. Потім – акуратно розрізати нитку на швах, якою всі деталі виробу були з’єднані разом. Отримаємо окремо спинку, перед і рукави.
На кожній деталі вгорі є рядок петель, якими ви свого часу завершували (закривали) роботу. Візьміть ножиці й акуратно зріжте верхівки цих петель. Струсніть полотно, щоб крихта пряжі не заважала знайти початок наступного рядка петель, з якого треба витягнути вільний кінчик нитки. Після цього залишиться витягувати нитку з полотна (рядок за рядком) і змотувати в клубок.
Як би ви не старалися, періодично нитка все одно буде рватися, бо ж первісною своєю міцністю вона, звісно, не володіє. Отож, доведеться зв’язувати кінці вузликами. Під час роботи над обновкою їх потрібно буде вивести на виворітний бік полотна й акуратно замаскувати під петлями.
На жаль, змотана у клубок пряжа не придатна до негайного використання. Зазвичай нитка має хвилястий вигляд, місцями помітно сплющена. Наше завдання – вирівняти її, інакше створити красивий виріб не вдасться. Проблема, передусім, у тім, що деформована нитка заважатиме робити петлі однакової величини. У процесі в’язання цих дефектів можна не помітити, але після першого прання готового виробу вони проявляться, а усунути їх уже не вдасться.
Щоб зробити нитку рівною, пряжу з клубка слід змотати у вигляді так званих пасем. Для цього зручно використовувати спинку стільця чи, наприклад, перевернути табуретку й намотувати нитку на дві протилежні ніжки. Важливо стежити за натягом нитки – він має бути помірним, щоб не спричинити розривів.
Не варто робити пасма надто об’ємними. Краще розділити всю пряжу на кілька частин. Перед тим, як знімати пасмо з розпірок, його перев’язують у чотирьох місцях ниткою іншого кольору (важливо, щоб вона не линяла). Завдяки цьому нитки надалі не сплутаються.
Пасма пряжі необхідно випрати у теплій воді з додаванням шампуню. Пам’ятайте, що, приміром, вовняні нитки вимагають особливо акуратного ставлення. Гаряча вода може призвести до того, що вони «сядуть» чи покошлатяться.
Для сушіння випраної пряжі можна спорудити просту конструкцію. Протягніть через нитяні пасма держак швабри і розташуйте її кінці на спинках двох стільців. Внизу поставте миску, в яку стікатиме вода. Щоб нитки стали рівними, до кожного пасма слід підвісити вантаж. Це може бути, наприклад, важка чашка, яку зручно прив’язати ниткою за ручку.
Залежно від температури повітря та товщини пасем пряжі процес сушіння триватиме від кількох годин до кількох днів.

Із відкритих інтернет-ресурсів.

Добавить комментарий