Український православний календар

Прощена неділя і початок Великого посту

Остання неділя перед початком Великого посту (цього року це 14 березня) називається Прощеною. У храмах на вечірній службі звершується особливий чин: духовенство і вірні просять один у одного прощення за гріхи, образи, непорозуміння. За народними звичаями цього дня святкується завершення Масничного тижня: дійство супроводжується колоритними обрядами.
Розпочнеться Великий піст 15 березня і триватиме 7 тижнів, до свята Світлого Воскресіння Христового, яке зустрічатимемо 2 травня.

У християнстві здавна є твердження, що якщо немає взаємного прощення образ, то піст, зведений до простого утримання від їжі, втрачає свій високий сенс. Сам Христос у Євангелії від Матвія говорить: «Якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний; а якщо не будете прощати людям гріхи їхні, то й Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6: 14–15).
Звичай прощення бере початок у давні часи, коли подвижники йшли на час Великого посту з міст і монастирів у пустелю, навіть не знаючи, чи повернуться до Великодня. Вирушаючи у важкий і небезпечний шлях, щоб молитися на самоті, вони прощалися і намагалися примиритися один з одним. Кожен знав, що обраний шлях може стати для нього останнім. Тому попрощатися і пробачити один одному образи було дуже важливо. На згадку про цю традицію православні люди й нині просять один у одного перед початком Великого посту прощення.
Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя в пустелі. Він вводить нас у Страсний тиждень, а потім – до радості свята Світлого Христового Воскресіння. Великий піст – час молитви і покаяння, коли кожен повинен виблагати в Господа відпущення своїх гріхів – говінням, сповіддю, смиренням, духовною зосередженістю, добрими справами заради ближніх, які потребують допомоги.
Апостол Павло повчає: «Прославляйте Бога в душах ваших і тілах ваших». Тобто найголовніша мета посту – духовне зростання людини через підкорення тіла духові. Щоб тіло не царствувало над душею. Щоб пристрасті не заземлювали людину до примітивного стану жадібного й ненаситного організму.
Перший тиждень Великого посту вирізняється особливою суворістю, а богослужіння – особливою тривалістю. У перші чотири дні (понеділок, вівторок, середу і четвер) читається канон св. Андрія Критського з приспівами: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене».
Церковний статут повністю виключає із вживання під час Великого посту м’яса, яєць та молока. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалима (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.
Водночас варто розуміти, що в Українському Православ’ї уже багато років існує тільки монастирський статут постів: він регламентує повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання у певні дні лише хліба з водою, невареної їжі, страв без олії тощо. Усе це стосується передусім ченців. Що ж до парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю. Християнство – це не “релігія шлунку”. Під час посту їжа має бути простою. Тобто треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо, а більше дбати про очищення своєї душі від скверни.
***
За народними традиціями впродовж останнього тижня перед Великим постом відзначається Масниця (Колодій, Сирний тиждень). Оскільки це останні розваги перед найсуворішим постом, справляли їх гучно, весело та смачно – з ярмарками, піснями, частуваннями. Головна страва святкувань на українських теренах – вареники (млинці – суто російська традиція). Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Окрім вареників, готували сирники. Локшину, галушки та каші також варили на молоці.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий