Протидія колекторам: сплачуйте борги вчасно, але за свої спокій і гроші варто поборотися

Протидія колекторам: сплачуйте борги вчасно, але за свої спокій і гроші варто поборотися

Сьогодні багато хто з людей, які мали справу з кредитами в банках чи інших фінансових установах, знають, хто такі колектори і яку «радість» вони приносять в життя позичальника. Як відомо, основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. Враховуючи наслідки карантину, коли тисячі українців були вимушені тимчасово припинити трудову діяльність, цілком ймовірно, що роботи у колекторських установ побільшає. Звісно, Верховна Рада України зробила крок на підтримку позичальників під час карантину. В березні було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Вони передбачають, що в разі прострочення платежів під час карантину боржники звільнятимуться від сплати пені та штрафів.
Тобто за несплату кредиту та відсотків (в цілому від них ніхто не звільняв) у період визначеного законодавством терміну карантину не штрафуватимуть. Але сам факт подібної несплати може зіпсувати кредитну історію. Якщо виникне прострочення по кредиту, воно потім нікуди не зникне, не застосовуватимуться лише штрафи і пені. Але кредитори, ймовірно, все ж передаватимуть інформацію про наявність прострочення в кредитні бюро. Відповідно це може відобразитися в кредитній історії позичальника.
Тож, звичайно, краще все ж розраховуватися вчасно. Та в житті всяке буває…

На розгляді у Верховній Раді знаходиться відповідний законопроект

Ще у «докарантинні» часи, у грудні минулого року, Верховною Радою України було прийнято за основу проект Закону «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності». Ним пропонується визначити загальні організаційно-правові принципи господарської діяльності у сфері колекторської діяльності.
Зокрема нарешті визначається поняття «колекторська діяльність». Згідно із проектом «колекторська діяльність – це професійна діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, що здійснюється суб’єктами врегулювання такої заборгованості, спрямована на добровільне погашення боржником на користь кредитора простроченої заборгованості за грошовими зобов’язаннями шляхом усної, письмової взаємодії з ним, його представником (представниками) (в тому числі з використанням електронного чи іншого технічного засобу зв’язку, проведення телефонних переговорів з боржником, надсилання письмових повідомлень боржнику, у тому числі в рамках обов’язкового досудового порядку врегулювання спору, повідомлення боржника про наявність заборгованості за допомогою автоінформатора)».
Законопроектом пропонується під час організації та здійснення колекторської діяльності заборонити: здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їхнє життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію, використовувати силу, насильство, погрози здійснити незаконні або неправомірні дії та/або використовувати образи особистої гідності стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника–фізичної особи; використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника (його представників), використовувати грубий тон розмови, а також вчиняти інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, по відношенню до боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника–фізичної особи; використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування; умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості; надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження; висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення протиправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника; приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення; введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості тощо.
Також законопроектом пропонується заборонити застосовувати під час організації та здійснення колекторської діяльності будь-які методи, форми і засоби впливу, у тому числі ті, можливість вчинення яких передбачена або не заборонена законом, у разі якщо боржник–фізична особа (в тому числі фізична особа – підприємець) повідомив суб’єкта колекторської діяльності (шляхом надіслання рекомендованого листа на юридичну адресу відповідного суб’єкта) про одну з наступних документально підтверджених обставин. (Проект Закону було зареєстровано за №2133. Ознайомитися із повним текстом можна на сайті парламенту України). Та коли Закон буде прийнятий в цілому і в якій остаточній редакції, наразі невідомо. До того ж деякі юристи зазначають, що проект виглядає дещо популістським, крім того, Закон, звісно, «вдарить» в першу чергу по «білих» колекторах, а «чорних», які дошкуляють громадянам найбільше, не дуже й налякає.
Тож за роз’ясненням про те, як поводитися у випадку, коли ви все ж потрапили «на приціл» колекторів, «Ситуація» звернулася до фахівців Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
– Як відомості про громадян опиняються у колекторів?
– Банк, в активах якого значаться проблемні заборгованості, як правило, передає право вимоги по кількох сотнях, а то й тисячах проблемних договорів підписанням однієї угоди – договору факторингу. Колектори, отримавши таким чином права та реєстраційні дані клієнтів-боржників, розгортають цілий комплекс заходів, спрямованих на примус боржників до виплати заборгованостей за такими договорами, причому суми вимог часто-густо в рази вищі фактичної вартості такої заборгованості. Слід зауважити, що дії багатьох таких колекторів протизаконні та з ними можна і навіть потрібно боротися. Звичайно ж, набагато краще спробувати владнати справу на початковій стадії. І перше, що потрібно зробити, – це з’явитися до банку та звернутися до менеджера з проханням укласти додаткову угоду за своїм кредитом у плані тимчасової відстрочки платежу – пролонгацію (при умові, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами).
Якщо цей момент упущено і сума боргу є «непідйомною», також є сенс звернутися до банку, але вже з пропозицією реструктуризації заборгованості. Це дасть змогу перерахувати заборгованість та встановити новий графік платежів.
Та коли людина вже стала жертвою пильної уваги колекторів і зіткнулася зі свавіллям з боку таких компаній, найкращим варіантом буде звернутися до компетентного юриста за допомогою. Це дасть змогу професійно проаналізувати ситуацію та, враховуючи всі обставини справи, сформувати план дій, який захистить права позичальника.

Дзвонять вночі, турбують сусідів? Звертайтеся у поліцію та до суду

– Що робити, якщо колектори турбують громадян або їхніх рідних та близьких чи «підключають» керівництво і колег на роботі?
– «Тактика» масових дзвінків боржнику – це одна з методик, до якої досить часто вдаються колектори. Для цього обирається час, коли людина найбільш психологічно вразлива, іноді це можуть бути й дзвінки серед ночі (до речі, у проекті закону, що нині перебуває на розгляді в парламенті, це заборонено). Часто застосовується тиск на близьких, розповсюдження негативної інформації за місцем навчання або роботи з метою створення важкої атмосфери навколо боржника. Також можуть «сипати» погрозами здоров’ю, майну боржника або членам його сім’ї. Всі ці дії і нині є незаконними.
Кримінальним кодексом України передбачається відповідальність за вимогу передачі чужого майна, чи права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами (стаття 189). Обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, а також розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, також не допускається. Стаття 355 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань – точніше, за вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства чи знищення майна.
Слід пам’ятати, що будь-який кредит – це цивільно-правові відносини. Їх вирішення лежить у цивільному правовому полі, і за невиконання зобов’язань перед кредитором кримінальної відповідальності не передбачено. Дуже часто маємо приклади незаконного розповсюдження конфіденційної інформації, а іноді й інформації, яка принижує гідність, за місцем проживання клієнта, його близьких, місцем роботи. При цьому необхідною передумовою вчинення впливу на близьких, друзів та колег є наявність інформації про цих осіб, їхні телефони, адреси місця проживання та роботи. Однак стаття 32 Конституції України визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства. Це тягне за собою кримінальну відповідальність – стаття 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя).
Іноді, не домігшись бажаного результату, колектори навідують боржника за місцем проживання. З практичних міркувань найчастіше вранці або ввечері. Часто-густо довго й нав’язливо ведуть агресивні роз’яснення, а також люблять ходити по сусідах, родичах, роботодавцях, поливаючи брудом боржника. За цих обставин найбільш розумним буде не вести жодного діалогу з такими особами, викликати правоохоронні органи та порадити «гостям» звертатися до суду.
– А чи є сенс захищати свої права у суді, адже борг насправді існує?
– Колекторські компанії здебільшого не зацікавлені у зверненні до судової системи, оскільки через складність та тривалість судових розглядів вони не досягнуть швидкого і ефективного для них результату. Тут слід пам’ятати, що колекторів найбільше цікавлять ті категорії боргів, у яких боржники виявляються полохливими, неосвіченими і довірливими. Будь-яка загроза з боку колекторської компанії щодо продажу вашого житла з метою закриття кредиту, не має під собою основи. Винятком може бути лише заставний кредит.
Потрібно зазначити, що будь-які заходи з примусового стягнення заборгованості можуть вживатись виключно:
– органами Державної виконавчої служби;
– за рішенням суду, що набрало законної сили;
– за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;
– із дотриманням усіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права. Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу й у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості.
На заяви, що сума боргу щомиті зростає і вже сягає в рази більшої суми, ніж тіло кредиту, також не варто реагувати із «сліпим острахом». Законом передбачено правові підстави для можливості зменшення судом розміру збитків та неустойки. Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З огляду на судову практику є можливим зменшення розміру неустойки до 50% суми основної заборгованості. Є й інша правова підстава. Згідно з частиною 2 статті 616 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Слід пам’ятати, що загальний строк позовної давності по кредиту обмежений трьома роками (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік (ст. 258 ЦК України). Якщо все ж таки банк подав до суду після закінчення трьох років для стягнення заборгованості, є сенс заявити клопотання про застосування наслідків закінчення строків позовної давності по кредиту.

За свої гроші варто боротися

– Можете навести випадки із судової практики на Полтавщині, коли суди ставали на бік боржника?
– Так, наприклад, у грудні 2019 року до відділу «Диканське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася місцева жителька. Жінка розповіла, що є пенсіонеркою, проживає самотньо і єдиним джерелом доходу має пенсію мінімального розміру.
Приводом для звернення стало отримання жінкою копії судового рішення, згідно з яким з неї на користь банку було стягнуто, з врахуванням судових витрат, грошові кошти загальною сумою 21032,23 грн. При цьому жодних документів по справі клієнтка не отримувала і про судовий розгляд не була повідомлена.
Представляти інтереси громадянки було уповноважено начальника відділу «Диканське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олександра Олійника. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу було задоволено частково та скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь банку пені та штрафів.
Колегія суддів погодилася з позицією апелянта, що витяг з умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи, не визнається відповідачем та не містить її підпису, тому не може розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви. Крім того, роздруківка із сайта позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов’язань.
За результатом апеляційного перегляду сума, що підлягає стягненню з відповідача, з врахуванням судових витрат, була зменшена на 6748,42 грн, що становить розмір пенсії клієнтки більш ніж за три місяці.
А 31 березня 2020 року набрало законної сили рішення по іншій справі. Раніше до Новосанжарського бюро правової допомоги звернувся громадянин з проханням допомогти у розгляді судової справи за позовом до нього банку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Клієнт повідомив, що ще у 2013 році зняв з кредитної картки 2000 гривень, потім поступово почав повертати кошти, однак невдовзі отримав тяжку травму, внаслідок чого довго лікувався та реабілітувався, тому не мав можливості повертати борг. У результаті банком було нараховано заборгованість у розмірі 34453 гривні, яка складалася, крім тіла кредиту, ще й із відсотків за користування послугами та пені.
За результатами розгляду звернення на надання безоплатної вторинної правової допомоги було уповноважено начальника Новосанжарського бюро правової допомоги Андрія Чернуху. До початку розгляду справи у суді юрист склав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити банку в частині позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та пені за прострочення платежів. Свою позицію він мотивував тим, що позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів про те, що громадянина було ознайомлено зі змістом кредитного договору та умовами кредитування, оскільки його підпис міститься лише в анкеті приєднання до умов договору, сам же текст договору відповідачем не підписано, тому залишається невідомим, чи діяли ті самі умови кредитування на момент укладення договору, адже зміст роздруківки копії договору із загальнодоступних джерел повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони – банку. Також у відзиві було зазначено і факт перебування відповідача на тривалому лікуванні.
Під час розгляду справи суд погодився із зазначеними у відзиві аргументами, а також врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 3 липня 2019 року (провадження № 14-131цс19). Так, суд вважає, що витяг із тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг банку, які містяться в матеріалах справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору. У результаті розгляду справи позов банку було задоволено частково та стягнуто з відповідача лише тіло кредиту в розмірі 1822 грн.
– Але судова справа – річ «нешвидка», що робити, якщо тим часом стягувачі боргів «завітали» додому?
– Так, трапляються випадки ще більш нахабної поведінки з боку представників кредиторів, коли нібито «на запрошення» вони проникають до житла або іншого володіння, проводять незаконний огляд та опис майна, фотографування та відеозйомку. Об’єктом злочину таких дій є право людини на недоторканність житла та іншого володіння (ст. 162 КК України). У подібних випадках слід негайно викликати поліцію, її співробітники і повинні займатися з’ясуванням законності дій працівників колекторської фірми. В свою чергу будь-які протиправні дії з боку колекторів-правопорушників слід по можливості документувати, це в майбутньому судовому процесі значно підсилить позицію боржника та зробить зустрічний позов обґрунтованим. Адже, як показує практика, не порушити норми законодавства у своїй діяльності колекторам, а в деяких випадках це можуть бути і спеціальні підрозділи в структурі самого банку, не так і просто. А тому, відповідно, при послідовній і правильній фіксації фактів таких порушень боржник має досить великі шанси на перемогу в протистоянні зі «збирачами боргів». І такі шанси значно вищі у тих, хто не боїться відстояти свої права та має розуміння, що позиція банку чи колекторської фірми не є істиною в останній інстанції. Та краще, звичайно, взагалі не робити боргів.

За матеріалами Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготував Андрій СОВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий