Протягніть руку допомоги тому, хто цього потребує

Нещодавно громадськість відзначила Всесвітній день боротьби з депресією. Фахівці попереджають, що до 2050 року це захворювання за кількістю випадків вийде на І місце чи не в усіх країнах світу.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на депресію нині страждають близько 300 мільйонів людей у всьому світі. В Україні це захворювання є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу. І показники захворюваності у нашій країні продовжують зростати.
Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше 2 тижнів) почувається пригніченою, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи. Захворювання у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків.
Якою ж може бути депресія? Існує кілька видів депресивних розладів, які може діагностувати лікар, зокрема, велика депресія; стійкий депресивний розлад (дистимія) – пригнічений настрій, який триває щонайменше 2 роки. Людина може мати епізоди великої депресії та періоди з менш вираженими симптомами; післяпологова депресія – повномасштабна велика депресія під час вагітності або після пологів. Вона набагато серйозніша, ніж «бебі блюз», – відносно легкі симптоми депресії та тривоги, які виникають у багатьох жінок протягом 2 тижнів після пологів; психотична депресія – виникає, коли людина має депресію та певну форму психозу, наприклад, має марення та галюцинації; сезонні афективні розлади – настання депресії в зимові місяці, коли менше природного сонячного світла. Депресія зазвичай припиняється навесні та влітку, а взимку супроводжується соціальним відчуженням, збільшенням сну та набором ваги; біполярний розлад відрізняється від депресії, але при ньому людина переживає епізоди надзвичайно низького настрою, які відповідають критеріям великої депресії, а також має періоди ейфорійного настрою, які називаються «манією»; передменструальний дисфоричний розлад – коли жінка напередодні менструації має значний спад настрою, інтенсивніший, ніж типовий ПМС; порушення регуляції настрою – розлад, який діагностується у дітей та підлітків.
Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Усе залежить від кількості симптомів та їх тяжкості. Незалежно від типу депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) й епізодичною, з рецидивами (особливо якщо депресію не лікують).
Симптоми депресії: пригніченість, втрата будь-якого інтересу, неможливість відчувати радість, зменшення життєвої енергії, пасивність, тривога, сонливість або безсоння, низька концентрація, втрата апетиту, низька самооцінка, відчуття провини чи відчаю, думки про самогубство.
Під час депресії можуть проявлятися не всі симптоми. У залежності від того, скільки її ознак виявлено й наскільки вони виражені, депресію кваліфікують як легку, середню або важку.
У людини з легкою формою з’являються деякі труднощі у виконанні звичайної роботи, але це майже не впливає на загальний результат і життєдіяльність. При важкій формі депресії людина не справляється з соціальними функціями й навіть зі щоденною домашньою роботою, вона може виконувати лише найпростіші побутові справи.
Депресія також буває у складі біполярного афективного розладу. В цьому випадку між депресивними та маніакальними фазами є періоди абсолютно нормального життя. У маніакальній фазі людина перебуває у збудженому, веселому або роздратованому настрої, гіперактивна, багато говорить і мало спить, а її самооцінка підвищена.
Чому ж виникає депресія? Неможливо назвати одну причину депресії, адже хвороба розвивається у результаті складної взаємодії соціальних, психологічних і біологічних факторів. Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія тощо. Водночас це захворювання може послабити стресостійкість, порушити нормальну життєдіяльність, погіршити життєву ситуацію, в результаті чого депресія переходить у більш важку форму.
Існує взаємозв’язок між депресією та фізичним здоров’ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призвести до розвитку депресивного стану й навпаки.
Що робити, якщо вам здається, що у вас депресія?
Поділіться своїми переживаннями з близькою людиною, зазвичай люди почуваються краще після розмови з тими, хто про них турбується. Зверніться за допомогою до спеціаліста, розпочати можна з візиту до сімейного лікаря. Продовжуйте займатися тим, що приносило вам задоволення до хвороби.
Уникайте самоізоляції, будьте на зв’язку з родиною та друзями. Регулярно робіть фізичні вправи, навіть якщо це невелика прогулянка. Прийміть той факт, що у вас, можливо, депресія та коригуйте свої очікування відповідно. В такому стані у вас може не вистачати сил, щоб підтримувати свою діяльність у звичному обсязі. При виникненні суїцидальних думок терміново звертайтеся за допомогою.
Як допомогти людині, яка страждає на депресію?
Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти, вислухайте людину без упереджень і запропонуйте свою допомогу.
Запропонуйте сходити на консультацію до лікаря разом.
Допомагайте людині робити повсякденні справи та дотримуватися режиму харчування і сну.
Сприяйте регулярній фізичній активності та участі у соціальному житті.
Заохочуйте зосереджуватися на позитивних речах.
Лікування депресії. Легку форму депресії можна вилікувати без медикаментів, за допомогою певних психотерапевтичних методів. Але при середній та важкій формі може знадобитись медикаментозне лікування і психотерапія з кваліфікованими спеціалістами.
Самолікування депресії антидепресантами є дуже небезпечним. Антидепресанти можна приймати тільки за призначенням лікаря. Нехтування цим правилом може призвести до посилення депресії.
Необхідно пам’ятати, що депресія не є звичайною хандрою, ані проявом слабкості волі чи характеру. Її не можна позбутися, «узявши себе в руки», – потрібно застосувати лікування.