Психічне здоров'я молоді:  ресурс арт-екопрактик як методичного інструментарію освітнього процесу

Світлана Яланська (перша зліва) зі студентами на території Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка".

Психічне здоров’я молоді: ресурс арт-екопрактик як методичного інструментарію освітнього процесу

У жовтні в Україні низкою заходів відзначили Всесвітній день психічного здоров’я. Що й говорити, проблема ця актуальна для нашого суспільства. Адже нинішня соціально-економічна ситуація та заходи з подолання пандемії загострили появу антагоністичних тенденцій (зневіра, супротив, дезінформація) як на рівні психічного здоров’я конкретної людини, так і на рівні психічного благополуччя громад та держави.
На індивідуальному рівні відбулися зміни у звичній соціальній взаємодії, зміни звичок та способу життя через запроваджені соціальні обмеження. Невизначеність і неконтрольованість ситуації щодо безпеки життя стають складними викликами для психічного здоров’я особистості. На суспільному рівні з одного боку ми є свідками недостатньої системності та зрозумілості для широкого суспільства державних і громадських заходів щодо подолання пандемії. З іншого – ми спостерігаємо, як суттєва критика дій держави призводить до зниження суспільної довіри до органів влади, суттєво нівелює та зменшує ефект цих заходів.
Сучасна ситуація нагадує «війну всіх проти всіх» (внутрішньоособистісна агресія, агресія у родині, соціальнополітична агресія…). Саме тому нагальною необхідністю постає розбудова нового державно-суспільно-внутрішньоіндивідуального консенсусу, об’єднання зусиль фахівців, соціальних активістів, державних діячів задля благополуччя як громади, так і окремої людини. А отже, для налагодження діалогу між суспільством та державою потрібні соціально-просвітницькі заходи, спрямовані на подолання порушень благополуччя людини, громади та держави, підвищення обізнаності населення у сфері охорони психічного здоров’я.
Сучасна молодь постійно перебуває в інформаційному середовищі соціальних мереж, віртуальному просторі, що обумовлює дефіцит «живого» спілкування як з оточуючими, так і з природним середовищем в цілому. А це в свою чергу призводить до проблем зі здоров’ям, зокрема й психічним. Як запобігти таким проблемам у молодіжному середовищі та які практики для цього застосовуються серед студентства, розповідає доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана ЯЛАНСЬКА.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає 7 компонентів психічного здоров’я: усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я»; постійність переживань в однотипних ситуаціях; критичне ставлення до себе і своєї діяльності; адекватність психічних реакцій впливу середовища; здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм; планування власної життєдіяльності і реалізація її; здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.
Серед ознак належного психічного здоров’я можна виділити такі: здатність долати стреси; вміння розв’язувати складні проблеми; креативність, продуктивність та ефективність діяльності; можливість особистісного росту та професійного розвитку; інтерес до оточуючих, до подій, які відбуваються; бажання удосконалюватися; саногенне (оздоровче) мислення.
Нині в нашому суспільстві, надто в молодіжному середовищі, існує потреба у посиленні забезпечення як фізичного, так і психічного здоров’я. Такі можливості розкривають арт-екопрактики, які доцільно використовувати у роботі з молоддю, в професійній діяльності фахівців допоміжних професій, педагогів. Такі практики надають потужний розвивальний, корекційний ресурс, можливості забезпечення психологічного благополуччя, активності, розвантаження засобами арт-практик, підтримку психологічного здоров’я, що є втіленням соціального, емоційного та духовного благополуччя, оскільки це провідна передумова забезпечення життєвих потреб щодо активного здорового способу життя, досягнення поставленої мети.
Поглиблене вивчення можливостей використання арт-технологій як ресурсу, що активізує пізнавальні процеси, детермінує психологічне здоров’я людини, здійснювалося на семінарі «Арт-практики в екопсихологічному просторі особистості» (м. Київ) у межах проєкту «VisionsandReflections: OurSharedEnvironmentProject». Проєкт отримав підтримку від посольства США в Києві за програмою «Малі гранти на підтримку культурних та освітніх проектів», присвяченою 25-й річниці дипломатичних відносин між Україною та США.
Розширення компетентностей щодо використання арт-практик в освітньому процесі здійснювалося на форумах, майстер-класах, організованих сертифікованими арт-терапевтами, психологами, педагогами України (Назаревич В., Тараріна О. та ін.).
За результатами анкетування студентів (76 осіб) Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» було отримано такі відповіді: на запитання «Чи доцільним є використання арт-практик у освітньому процесі?» 91% відповіли «так», 8% – «доцільно під час вивчення соціальних, поведінкових та гуманітарних наук», 1% – «ні». На запитання «Які з методів, форм роботи, що використовувалися під час вивчення курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя» вам найбільше запам’яталися?» 97% опитаних відповіли арт-практики.
Під час вивчення курсу «Психологія», «Психологія здоров’я та здорового способу життя» можна використовувати арт-екопсихопрактики, що сприяють спілкуванню з природою, вивченню та удосконаленню власного «Я»:
Арт-екопсихопрактика «Це Я!» – вправа, що передбачає вибір природного об’єкта, з яким себе асоціює особистість. Серед таких об’єктів студенти, як правило, обирали певну квітку чи дерево, розповідали про основні риси обраного об’єкта; окреслювали свої побажання обраному об’єкту…
Вправа арт-екопсихопрактика «Активність/Пасивність» передбачала вибір природних об’єктів, що асоціюються з різними станами особистості, розповідали про обрані об’єкти, визначали їхні основні риси, описували, до яких саме дій спонукає той чи інший об’єкт…
Отож, як виявляється, корисні для психічного здоров’я дії дуже просто відтворити в реальності. Водночас завдяки використанню арт-екопрактик в освітньому процесі вищої школи здійснюється розвиток креативності; відчуття єдності з природою; підвищується рівень проявів унікальності, гнучкості; забезпечується легкість асоціювання, процес самопізнання; розширюються можливості самовдосконалення, саморозвитку; знаходяться можливі шляхи досягнення поставлених цілей здобувачами вищої освіти; забезпечуються саногенне мислення і психічне здоров’я.
Тож усім бажаємо побільше корисного спілкування з природою та належного стану психічного здоров’я!

Добавить комментарий