Публічні консультації для якісної економічної політики

Публічні консультації для якісної економічної політики

Полтаву відвідав перший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка. Він взяв участь у публічній консультації з бізнесменами щодо оновлення Угоди з ЄС. Формат роботи у формі публічних консультацій досить новий для нас, але добре себе зарекомендував на теренах сусідніх держав. Він дозволяє визначити шляхи розв’язання актуальних проблем з залученням представників органів влади. З підприємцями говорили про елементи прозорого виходу на міжнародні ринки, допомогу у спрощенні мита та надання квот.

Торік, порівняно з 2018 роком, товарообіг між Україною та ЄС збільшився на 5,5% та становив 45,7 млрд доларів, з яких експорт становив 20,8 млрд дол. Зокрема найбільшими імпортерами української продукції стали Польща, Італія, Німеччина, Нідерланди та Угорщина. Як повідомив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов, Полтавщина експортувала до країн ЄС товарів на понад мільярд доларів. При цьому імпорт склав близько 400 мільйонів доларів. За підсумками минулого року, промисловість Полтавщини сплатила податків на понад мільярд гривень.
Всім гравцям – рівні умови
Місцевим товаровиробникам варто задуматися над пошуком нових ринків збуту, зацікавлювати покупців якісними та кількісними перевагами продукції. Очікувати, що європейські закони враз стануть лояльнішими до українського постачальника не варто. Втім, уряд продовжить підтримувати великих і малих підприємців, підказувати їм стратегію розвитку, надавати дипломатичну допомогу у встановленні нових торгових контактів.
«Цікаво послухати виробників органічної продукції з Полтавщини, адже це є перспективним ринком, який буде розвиватися в усьому світі, – зауважив Тарас Качка. – Наразі ЄС плекає великі амбіції щодо вуглецевої нейтральності. Це на руку і українським виробникам, які зможуть знайти своє місце під сонцем на європейському ринку, якщо їхня продукція матиме екологічну перевагу – зменшене викидання вуглецю в атмосферу».
Також Тарас Качка відзначив активну позицію місцевих інжинірингових та нафтосервісних компаній у розбудові європейських торгових стосунків.
«Приємно вражений свідомим ставленням підприємців щодо доступу на зовнішні ринки в секторі сфери послуг. Інжинірингові та нафтосервісні компанії, яких багато на Полтавщині, дійсно вузька та специфічна галузь, але ми чомусь самі до себе ставимося як до країни, яка втратила такі можливості, хоча насправді можемо надавати якісні послуги, які часто не надаються навіть у деяких західних компаніях», – зазначив Тарас Качка.
У період пандемії місцеві товаровиробники чекають на підтримку держави там, де вона найбільше потрібна. Їх цікавлять питання орендних та іпотечних канікул, фінансової підтримки, зменшення або відтермінування сплати податків на час карантину та багато іншого, що допомогло б компаніям утриматися на плаву.
«Влада продовжить підтримувати малий та середній бізнес, який постраждав внаслідок пандемії, – поінформував Тарас Качка. – Наразі для підприємців діють податкові канікули, є програма, згідно з якою звільнені працівники можуть отримати державну допомогу. Також продовжує роботу державна програма кредитування «Доступні кредити 5–7–9%», метою якої є посилення конкурентоспроможності українського бізнесу».
Потреби та очікування полтавського бізнесу
Нині конкуренція на європейському ринку щороку посилюється, структура торгівлі змінюється. Вона переходить у цифровий формат. Тому країни – члени ЄС стали на захист своїх товаровиробників, запровадивши систему тарифних квот (надбавок на імпортовану з-за кордону продукцію). Таким чином, українським підприємцям стає все важче потрапити на сусідній ринок. Відповідно, від чинної влади вони потребують допомоги у встановленні рівних умов для всіх гравців та захисту інтересів вітчизняного товаровиробника.
Орієнтований на європейський ринок і Крюківський вагонобудівний завод. Керівники підприємства, дбаючи про стратегію розвитку заводу і галузі, осучаснюють обладнання, щоб воно відповідало найвищим стандартам. На жаль, держава жодним чином не підтримує машинобудівну галузь, як це роблять країни-сусіди. Тому, на думку представників вагонобудівного заводу, варто у перспективі запровадити інструменти держпідтримки важкої промисловості, такі, як пільгове кредитування, кредитування експортерів, державне замовлення на специфічний товар та компенсацію вартості доставки готового вагона до країн – членів Євросоюзу.
Непрості часи переживає і місцева фірма «Ворскла». На колишньому підприємстві-гіганті нині лише 650 працівників. Продукція постачається переважно до Бельгії, Франції та Німеччини. Чи не найбільша проблема фірми нині – дефіцит якісної сировини, яку неможливо знайти в Україні, тому доводиться замовляти її за рубежем. На етапі перевезення сировини через державний кордон фірма зазнає збитків, мусить платити дорожче, як за готовий імпортований товар, а не сировину. До того ж при розмитненні підприємці часто потерпають від «суб’єктивних факторів». У кінцевому результаті ціна на готові сорочки і сукні зростає настільки, що їх важко реалізувати, попри беззаперечну якість. Отож представники підприємств легкої промисловості звернулися до урядовців з проханням переглянути систему митного оформлення товарів.
На нараді порушувалися інші актуальні питання щодо економічного співробітництва з країнами – членами ЄС, оптимізації економічного безвізу із Європейським Союзом.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий