Путря, шпундра, мінестроне, або Нове меню шкільних їдалень для здорового харчування учнів

Путря, шпундра, мінестроне, або Нове меню шкільних їдалень для здорового харчування учнів

Переварені макарони, овочеві супи та сардельки з максимальним вмістом крохмалю, спреди, курятина далеко не вищого ґатунку – таке меню переважної більшості шкільних їдалень. Змінити ситуацію взявся кулінарний експерт, переможець відомого телешоу “МастерШеф” Євген Клопотенко. Минулого тижня він разом з командою однодумців презентував у Кобеляцькому навчально-реабілітаційному центрі проект “Нове дитяче харчування”. Нині він активно впроваджується за підтримки обласної державної адміністрації та обласної ради. На Полтавщині ініціаторами впровадження проекту виступила обласна асоціація органів місцевого самоврядування. Євген Клопотенко висловив сподівання, що з часом на альтернативне меню, розроблене його командою, перейдуть усі школи області.

Це вже четверта презентація шкільного харчування в регіонах. На захід завітали голова обласної ради Олександр Біленький, начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області Геннадій Пікуль, начальник профільного відділу департаменту освіти і науки ОДА Ангеліна Кушпіль, представники освітніх закладів області.
Приєднатися до проекту може кожна школа. Для цього необхідно просто завантажити на шкільні комп’ютери збірник рецептур та дотримуватися інструкції з впровадження нового меню. “Проект покликаний зробити українців здоровішими і розширити знання дітей та їхніх батьків стосовно їжі, адже це одна з базових речей, завдяки яким людина існує, – переконаний Євген Клопотенко. – Страви, які запропоновані у меню, не є якимись унікальними. Вони давно відомі всім нашим землякам, я лише взявся їх трохи осучаснити, дати нові назви, адже в світі існує багато їжі, про яку українці не знають. Окрім нових назв, ми використовуємо нові соуси, нові спеції та зменшуємо кількість олії, на якій вони готуються”.
Мінестроне, шпундра, болоньєзе, авголемоно, фалафель – це лише кілька назв страв та соусів, які вже включені до меню для здорового харчування школярів. Але що найголовніше – приготування таких страв не потребує додаткових витрат з бюджетів освітніх закладів чи батьківських доплат. Більше того, меню складається з добре знайомих нам продуктів, які можна знайти на полицях звичайнісінької продуктової крамниці, і вони вже входять до раціону дитячого харчування. Собівартість таких страв складає від 7 до 13 гривень. Загалом у збірнику 110 страв. Кобеляцькі школярі разом із представниками шкіл області дегустували суп з овочів мінестроне, салат з червоного буряка з макаронами і насінням та курячий стейк. На десерт замість узвару отримали чай з листя суданської троянди – каркаде. Діти говорять, що страви нового меню припали їм до смаку. В той же час педагоги неабияк переймалися, як знайти спільну мову з контролюючими шкільні їдальні органами і не бути покараними за інновації. Раніше вважалося, що шкільне меню має бути практично з нейтральним смаком: без гострих спецій, оцту, інших подразників смакових рецепторів, бо вони викликають алергію. А діти краще їстимуть перетерті супи, адже вони навіть потенційно не можуть призвести до подразнення шлунково-кишкового тракту.
Євген Клопотенко вирішив розвіяти всі ці стереотипи: “До прикладу, французькі школярі взагалі не споживають супів, бо там немає такої традиції. Покоління наших батьків виросло на супах, і ми зараз даємо своїм дітям супи, щоб у них все було гаразд. На перший погляд. Але підходи до харчування вже давно змінилися. До сучасної їжі ми важче пристосовуємося, ніж, принаймні, до сучасної техніки. І мета моєї “харчової реформи” – змінити підхід до харчування українців загалом і йти на крок попереду, у ногу з часом. Я півроку досліджував харчування в шкільних їдальнях України. Проаналізував, скільки майонезу, крабових паличок чи вермішелі швидкого приготування споживають наші співвітчизники упродовж року. У 2016-му – 500 мільйонів пачок майонезу. У 2017 році – вже 600 мільйонів пачок. З крабовими паличками схожа ситуація. А локшини – 1,3 мільярда пачок на рік. Це дані, отримані з магазинної роздрібної мережі, не враховуючи ринків та кіосків. Виходить, що українці не знають, що їсти. Коли випускники шкіл вступають у самостійне життя, вони самі починають організовувати своє харчування. І роблять це так, як робили їхні батьки. Система схожа на замкнене коло. Якщо зміниться харчування хоча б у 10 відсотках шкіл, діти це побачать, почнуть порівнювати, розкажуть батькам, і виникне суспільний запит. Батьки, які піклуються про своїх чад, вимагатимуть від шкільних адміністрацій змін. За статистикою, лише 30 відсотків школярів нині відвідують шкільні їдальні. Якщо нам вдасться підвищити цю кількість хоча б до 70 відсотків, я вважатиму цей проект успішним”.
* * *
На території України проект уже впроваджено в Каховці, Рівному, Жмеринці, Чернігові, багатьох школах Львова, деяких школах столиці. За останніми даними, це близько 500 шкіл. Деякі школи взяли запропоноване меню частково. На трьох українських заводах також впровадили це збалансоване харчування. Що цікаво, шпундра і путря – дві страви, які Євген Клопотенко взяв з гастрономічного центру України – Полтавщини. Збірник рецептів уже отримав погодження Держпродспоживслужби. Найближчим часом учасники ініціативної групи планують надіслати листи до МОНу з роз’ясненням, як його використовувати при приготуванні їжі в школах. Із рецептами можна ознайомитися у вільному доступі в Інтернеті.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий