Радониця

Радониця

У вівторок другого тижня після Великодня Православна Церква відзначає Радоницю – день першого поминання покійних після Світлого Воскресіння Господнього. На Полтавщині склалась давня традиція приходити на кладовища з пасхальними гостинцями напередодні, в понеділок. Цього разу це – 16 квітня.
“Радониця” – це великодня радість, якою ми ділимося з тими членами нашого роду, які вже залишили земне життя. Приходячи на цвинтар, ми знову сповіщаємо їм, що “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував”.
Особливу допомогу покійним приносять поминання в Церкві. Перш ніж відвідати кладовище, хоча б комусь із родичів слід прийти в храм на початок служби, подати записку з ім’ям покійного для поминання у вівтарі. Найкраще, якщо це буде поминання на Проскомидії (перша частина Божественної літургії), коли за покійного виймуть з особливої просфори частинку, а потім на знак обмивання його гріхів опустять в Чашу зі Святими Дарами.
На кладовищі треба пам’ятати, що для традиційної символічної трапези достатньо головних обрядових страв – паски та крашанок. А обід чи вечерю буде правильно влаштувати вдома, у колі родичів та друзів покійного. У жодному разі не варто залишати їжу на могилі. Краще віддати її жебракові чи голодному.
Неприйнятний із церковної точки зору звичай, коли на могилі ставлять горілку й чорний хліб. Великою зневагою до покійних є влаштовування на цвинтарі п’яних гульбищ.
Радониця має багато благочестивих християнських традицій. Найбільше і найголовніше, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов до Господа, – це молитися за них. На цвинтар можна запросити священика, щоб він відслужив панахиду, й разом із ним піднести молитву за своїх спочилих рідних і близьких.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:

Добавить комментарий