Ранньовесняні роботи

Ранньовесняні роботи

У другій половині березня, коли загроза заморозків уже мине, час виходити в сад на зустріч зі своїми друзями – плодовими деревами, ягідними кущами.
Не шкодуйте часу на перше весняне «побачення», витратіть 3–5 хвилин на спілкування з кожним деревом і кущем, уважно огляньте штамб і скелетні гілки – чи немає тріщин від морозу, пошкоджень гризунами, надломів тощо: підлікуйте, якщо будуть ушкодження, зачистивши рани ножем і змастивши їх садовим варом.
Далі беріться до найпростішого і найнеобхіднішого обрізування, яке можна назвати «господарським». Воно складається з п’яти основних операцій.
Видалення сухих гілок. Якщо всохла більша частина гілки, обріжте її всю «на кільце», тобто до кільцевого потовщення біля основи. Це потовщення, що містить запас поживних речовин, в подальшому буде сприяти успішному і повноцінному заростанню рани. Якщо всохла лише частина гілки, видаліть цю частину, але на кілька сантиметрів нижче (по здоровій деревині), перед добре розвиненою боковою гілочкою (за 1 см до неї). Зрозуміло, що ці зрізи, як і всі наступні, треба відразу ж по всій площі зрізу змастити садовим варом, попередньо розігрівши його до розм’якшення, якщо він загуснув. Коли немає садового вару, можна скористатися олійною фарбою або обробити зріз 3%-ним розчином мідного купоросу або 5%-ним розчином залізного купоросу за допомогою щіточки.
Видалення зламаних і хворих гілок. Коли гілка зламана (надломлена) біля основи або є ознаки хвороби (облущується кора, грибні утворення на корі, спороношення чорного, рожевого або білуватого кольору) на більшій частині гілки, її слід видалити повністю, як було сказано вище, добре обробивши зріз. Якщо ж гілка зламана з задиранням кори, з глибокою раною або відчахнулась, то після зачищання і обробки рани її слід замазати цементним розчином або глиною.
Видалення гілок, що труться або перехрещуються. Це трапляється здебільшого у недоглянутих садах. У таких випадках, як мінімум, одну з гілок треба видалити, залікувавши рану (від тертя) на другій. Перехрещування гілок слід уникати, бо це призводить до загущення, затінення, зниження врожаю та його якості.
Видалення гілок, що ростуть до середини крони. Такі гілки слід вирізати якнайраніше, вони приречені на затінення, непродуктивно витрачатимуть поживні речовини, наче паразитуючи на дереві, а урожай даватимуть неякісний.
Проріджування крони та видалення ослаблених гілок. Добре сформоване і доглянуте дерево має крону у формі конуса з основою донизу. У такого дерева кожна наступна гілка, що розташована вище, коротша від попередньої нижньої. Це забезпечує добре освітлення всіх гілок крони. У занедбаних дерев форма крони наближається до кулястої або, що ще гірше, конусоподібна з основою догори. Щоб цього не трапилося (а буває це в єдиному випадку – при загущенні, що спричиняє затінення і пригнічення розташованих нижче гілок), необхідно видалити частину гілочок у місцях загущення, а в занедбаних дерев треба щороку вирізувати частину нижніх, малопродуктивних, ослаблених гілок, тих, що підсихають, а також гілочки, що виростають всередині крони.
У старих занедбаних садах бувають дуже пошкоджені, малопродуктивні дерева, які, проте, мають здоровий скелет. У такому випадку крону можна відновити омолоджуванням. Для цього протягом 2–3 років слід щорічно видаляти по кілька скелетних гілок. Причому нижні, дуже старі, без молодого приросту гілки слід видаляти повністю (до основи), а гілки, що мають перспективні молоді пагони, які ростуть угору, обрізують до одного з кращих таких пагонів.
Для відновлення крони можна використати і частину вовчків. З найбільш вдало розміщених можна сформувати нові скелетні гілки, надаючи їм необхідний напрямок за допомогою шпагату, підв’язаного до інших скелетних гілочок чи до забитих в землю кілочків. Решту «вовчків» слід укоротити наполовину, що забезпечить утворення на них плодових бруньок. При цьому не забувайте підживити дерева органікою, попелом, полити, перекопати грунт у пристовбурних колах і вчасно знищувати бур’яни.
Рано навесні добре видно, який утворився приріст за минулий рік; згадайте, який урожай був на цьому дереві (кущі) минулого року, і за цими двома факторами (приріст та урожай) зробіть висновок про те, якого обрізування потребує кожне з обстежених дерев (кущів). Наприклад, якщо урожай був великим, а приріст слабкий, то це дерево чи кущ були перевантажені, тому їх слід обрізувати більше, видаливши тонкі пагони, недорозвинуті, ті, що загущують крону, та укоротивши на третину частину залишених гілочок.
Водночас слід звернути увагу на два моменти: зріз треба робити над брунькою, залишаючи над нею пеньочок 3–5 мм; укорочувати так, щоб верхня брунька була спрямована в потрібний бік, куди згодом буде рости пагін.
Звичайно, не можна, щоб верхня брунька була спрямована вниз, до середини крони або в бік поруч ростучої гілочки, бо тоді наступного року все одно доведеться видаляти молоду гілочку, що виросте. Тому дуже важливо, щоб верхня брунька обрізаної гілочки була спрямована у вільний бік або хоча б до більш розрідженої частини крони.
Невеликі гілочки на стовбурі і скелетних гілках не слід видаляти повністю. Укоротіть їх наполовину, і на них улітку цього року будуть закладені плодові бруньки, які наступного року дадуть урожай. Цей прийом особливо ефективний на молодих деревцях на 2–3 рік після садіння. На таких укорочених пристовбурних гілочках ви одержите перший урожай, коли решта деревця ще не даватиме плодів. Пізніше, через 2–3 роки, коли буде плодоносити все дерево, ці плодові гілочки почнуть засихати, виконавши свою функцію, їх слід видалити до самої основи.
Потім зачистіть там, де необхідно, стару кору на штамбах і скелетних гілках жорсткою щіткою і побіліть їх вапном, додаючи 2–3 кг глини на відро розчину.

Агроном-плодоовочівник
Б.Годецький.

Поділися:

Добавить комментарий