Заходи з протидії артеріальній гіпертензії за останні 25 років у США дозволили суттєво зменшити смертність від серцево-судинних хвороб. Завдяки профілактичним програмам у Німеччині смертність від інсультів скоротилася вдвічі, в Японії – в чотири рази. В Україні основною ланкою поширення інформації про ризики для здоров’я серця і судин є лікарі закладів первинної медичної допомоги.
Одна з них – Тетяна Чудайкіна, завідуюча Великобагачанською амбулаторією загальної практики – сімейної медицини, сімейний лікар. Працює за фахом майже 40 років. Уклала близько 1900 декларацій із пацієнтами.
– Тетяно Миколаївно, чи можна розпізнати підвищення артеріального тиску «неозброєним оком»?
– Зазвичай ознаками підвищення тиску можуть бути гіперемія (почервоніння) обличчя, посилене серцебиття, головні болі у потиличній ділянці. Уже ці симптоми повинні налаштувати людину на те, що треба звернутися до лікаря. Якщо пацієнт досі не знав про те, що у нього буває підвищений тиск, пов’язати ці ознаки з артеріальною гіпертензією самостійно неможливо.
– Який тиск вважається нормальним?
– Раніше існувало поняття «робочий тиск» – той, при якому пацієнт почувається нормально. Наразі ж прийнято вважати допустимою верхню межу артеріального тиску не вище 140 міліметрів ртутного стовпчика, нижню – не вище 90 міліметрів. У дітей тиск трошки нижчий.
З 2017 року Американська кардіологічна асоціація вважає нормальним тиск не вище 120/80. Верхній показник 120–129 вже вважається підвищеним, а 130–139 – свідчить про гіпертензію 1-ї стадії.
Проте серед моїх пацієнтів є й такі, що живуть і почуваються добре із тиском 110 міліметрів. Таким і 130 міліметрів – забагато. Є 90-річні із нормальним тиском. Одна пацієнтка навіть у 100 років має 120 на 80. Напевне, даються взнаки гарна спадковість, здоровий спосіб життя.
Кожній сім’ї рекомендую мати вдома тонометр.
– Як обрати тонометр і як правильно міряти тиск?
– Я користуюся традиційним приладом із манжетою та манометром. Звикла. Навчаю користуватися ним усіх пацієнтів. Але літні люди мають гірший слух, зір, тому без сторонньої допомоги з таким тонометром їм впоратися важко. Тоді рекомендую електронний. Як ним користуватися детально описано в інструкції. Все дуже просто. Буває, приходжу на виклик, а тиск протягом дня вже поміряно не один раз, до і після прийому ліків.
Впливає на вибір тонометра і фінансовий фактор.
– Наскільки дієві щоденники самоконтролю?
– Самоконтроль – це дуже дієво. Виготовлені за підтримки Світового банку щоденники самоконтролю ми роздавали пацієнтам із гіпертонією віком 40–60 років. Ті, хто заповнював їх не щодня, а лише при погіршенні самопочуття, користуються ними й досі. Приходять на прийом із зафіксованими у щоденнику проблемами й показниками.
Тим, у кого артеріальна гіпертензія виявлена нещодавно, видаємо спеціально віддруковані аркуші. Дехто сам удома розліновує папір і записує показники при погіршенні стану, до й після прийому ліків.
До такої дисципліни я намагаюся привчати всіх пацієнтів. Лікарю дуже допомагає, коли на прийом людина приходить не лише зі скаргами, а й із задокументованими фактами.
Наприклад, гіпертонік із великим стажем приймає ліки по схемі. Але попри це на фоні магнітних бур чи інших чинників тиск піднявся. Пацієнт скористався «швидкою допомогою» – каптопресом під язик; переміряв тиск через півгодини. Якщо, згідно з цими записами, тиск нормалізувався, наша зустріч буде консультацією, як правильно поводитися надалі. Якщо ж «швидка допомога» не спрацювала, довелося приймати інші ліки, за результатами записів мені набагато легше обрати тактику подальшого лікування. – Що змінилося в роботі за час втілення проєкту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» та субпроєкту в Полтавській області?
– У нас з’явилося дуже багато нового обладнання. Кардіографи тепер маємо в кожній амбулаторії. У кожному сільському ФАПі є тридекси: прилади, з допомогою яких фельдшер може зняти кардіограму й передати її на центр функціональної діагностики районної лікарні. Є дефібрилятори в усіх амбулаторіях. Нові ростоміри, електронні ваги, отоскопи, апарати для вимірювання очного тиску. Вакутайнери для забору рідких біоматеріалів. Спірограф із планшетом і програмами у чемодані. Нещодавно отримали дерматоскоп.
Крім того, впродовж уже двох років на базі тренінгового центру в обласній клінічній лікарні ім М. В. Скліфосовського, обладнаного в рамках співпраці зі Світовим банком, проводяться тренінги для медпрацівників. По темі кожного з них я, як сертифікований тренер, проводжу заняття із фельдшерами, лікарями в районі. Один із останніх тренінгів стосувався дій медпрацівника на догоспітальному етапі при гострому коронарному синдромі. Цей тренінг пройшов у січні й буквально за кілька днів із мого кабінету госпіталізували пацієнта з гострим інфарктом міокарда. Ми робили все, як нас учили: надали невідкладну допомогу, підключали діагностичний клінічний центр, передавали вайбером кардіограму. Це вже не перший пацієнт, чиє життя врятували на догоспітальному етапі.
– Насамкінець, чи треба контролювати тиск тому, хто ні на що не скаржиться?
– Обов’язково. Бо є люди, які, попри підвищений тиск, почуваються дуже добре. При цьому мають надмірну вагу й шкідливі звички, вживають шкідливу їжу. І дуже дивуються, коли на прийомі лікар виявляє проблеми. Ми робимо заміри ваги, зросту, обхвату талії, вираховуємо індекс ваги тіла – чи має людина надмірну вагу, чи це вже ожиріння. Даємо поради щодо харчування та здорового способу життя при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі: зменшити вживання солі, більше пити води. Обов’язково кинути палити. Виключити всі фактори, що підвищують ризики гіпертензії й гострих судинних катастроф.
Регулярна перевірка рівня артеріального тиску може врятувати життя. Це має усвідомити кожен українець.
У рамках проєкту Світового банку та МОЗ України. За підтримки Полтавської облдержадміністрації.