Заходи з протидії артеріальній гіпертензії за останні 25 років у США дозволили суттєво зменшити смертність від серцево-судинних хвороб. Завдяки профілактичним програмам у Німеччині смертність від інсультів скоротилася вдвічі, в Японії – в чотири рази. В Україні основною ланкою поширення інформації про ризики для здоров’я серця і судин є лікарі закладів первинної медичної допомоги.
Одна з них – Тетяна Чудайкіна, завідуюча Великобагачанською амбулаторією загальної практики – сімейної медицини, сімейний лікар. Працює за фахом майже 40 років. Уклала близько 1900 декларацій із пацієнтами.
– Тетяно Миколаївно, чи можна розпізнати підвищення артеріального тиску «неозброєним оком»?
– Зазвичай ознаками підвищення тиску можуть бути гіперемія (почервоніння) обличчя, посилене серцебиття, головні болі у потиличній ділянці. Уже ці симптоми повинні налаштувати людину на те, що треба звернутися до лікаря. Якщо пацієнт досі не знав про те, що у нього буває підвищений тиск, пов’язати ці ознаки з артеріальною гіпертензією самостійно неможливо.
– Який тиск вважається нормальним?
– Раніше існувало поняття «робочий тиск» – той, при якому пацієнт почувається нормально. Наразі ж прийнято вважати допустимою верхню межу артеріального тиску не вище 140 міліметрів ртутного стовпчика, нижню – не вище 90 міліметрів. У дітей тиск трошки нижчий.
З 2017 року Американська кардіологічна асоціація вважає нормальним тиск не вище 120/80. Верхній показник 120–129 вже вважається підвищеним, а 130–139 – свідчить про гіпертензію 1-ї стадії.
Проте серед моїх пацієнтів є й такі, що живуть і почуваються добре із тиском 110 міліметрів. Таким і 130 міліметрів – забагато. Є 90-річні із нормальним тиском. Одна пацієнтка навіть у 100 років має 120 на 80. Напевне, даються взнаки гарна спадковість, здоровий спосіб життя.
Кожній сім’ї рекомендую мати вдома тонометр.
– Як обрати тонометр і як правильно міряти тиск?
– Я користуюся традиційним приладом із манжетою та манометром. Звикла. Навчаю користуватися ним усіх пацієнтів. Але літні люди мають гірший слух, зір, тому без сторонньої допомоги з таким тонометром їм впоратися важко. Тоді рекомендую електронний. Як ним користуватися детально описано в інструкції. Все дуже просто. Буває, приходжу на виклик, а тиск протягом дня вже поміряно не один раз, до і після прийому ліків.
Впливає на вибір тонометра і фінансовий фактор.
– Наскільки дієві щоденники самоконтролю?
– Самоконтроль – це дуже дієво. Виготовлені за підтримки Світового банку щоденники самоконтролю ми роздавали пацієнтам із гіпертонією віком 40–60 років. Ті, хто заповнював їх не щодня, а лише при погіршенні самопочуття, користуються ними й досі. Приходять на прийом із зафіксованими у щоденнику проблемами й показниками.
Тим, у кого артеріальна гіпертензія виявлена нещодавно, видаємо спеціально віддруковані аркуші. Дехто сам удома розліновує папір і записує показники при погіршенні стану, до й після прийому ліків.
До такої дисципліни я намагаюся привчати всіх пацієнтів. Лікарю дуже допомагає, коли на прийом людина приходить не лише зі скаргами, а й із задокументованими фактами.
Наприклад, гіпертонік із великим стажем приймає ліки по схемі. Але попри це на фоні магнітних бур чи інших чинників тиск піднявся. Пацієнт скористався «швидкою допомогою» – каптопресом під язик; переміряв тиск через півгодини. Якщо, згідно з цими записами, тиск нормалізувався, наша зустріч буде консультацією, як правильно поводитися надалі. Якщо ж «швидка допомога» не спрацювала, довелося приймати інші ліки, за результатами записів мені набагато легше обрати тактику подальшого лікування. – Що змінилося в роботі за час втілення проєкту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» та субпроєкту в Полтавській області?
– У нас з’явилося дуже багато нового обладнання. Кардіографи тепер маємо в кожній амбулаторії. У кожному сільському ФАПі є тридекси: прилади, з допомогою яких фельдшер може зняти кардіограму й передати її на центр функціональної діагностики районної лікарні. Є дефібрилятори в усіх амбулаторіях. Нові ростоміри, електронні ваги, отоскопи, апарати для вимірювання очного тиску. Вакутайнери для забору рідких біоматеріалів. Спірограф із планшетом і програмами у чемодані. Нещодавно отримали дерматоскоп.
Крім того, впродовж уже двох років на базі тренінгового центру в обласній клінічній лікарні ім М. В. Скліфосовського, обладнаного в рамках співпраці зі Світовим банком, проводяться тренінги для медпрацівників. По темі кожного з них я, як сертифікований тренер, проводжу заняття із фельдшерами, лікарями в районі. Один із останніх тренінгів стосувався дій медпрацівника на догоспітальному етапі при гострому коронарному синдромі. Цей тренінг пройшов у січні й буквально за кілька днів із мого кабінету госпіталізували пацієнта з гострим інфарктом міокарда. Ми робили все, як нас учили: надали невідкладну допомогу, підключали діагностичний клінічний центр, передавали вайбером кардіограму. Це вже не перший пацієнт, чиє життя врятували на догоспітальному етапі.
– Насамкінець, чи треба контролювати тиск тому, хто ні на що не скаржиться?
– Обов’язково. Бо є люди, які, попри підвищений тиск, почуваються дуже добре. При цьому мають надмірну вагу й шкідливі звички, вживають шкідливу їжу. І дуже дивуються, коли на прийомі лікар виявляє проблеми. Ми робимо заміри ваги, зросту, обхвату талії, вираховуємо індекс ваги тіла – чи має людина надмірну вагу, чи це вже ожиріння. Даємо поради щодо харчування та здорового способу життя при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі: зменшити вживання солі, більше пити води. Обов’язково кинути палити. Виключити всі фактори, що підвищують ризики гіпертензії й гострих судинних катастроф.
Регулярна перевірка рівня артеріального тиску може врятувати життя. Це має усвідомити кожен українець.
У рамках проєкту Світового банку та МОЗ України. За підтримки Полтавської облдержадміністрації.
Вам також може сподобатись
ГО «Європейська Україна» передала мотоцикли для воїнів легендарної 28 ОМБр на Донецький напрямок
Регіональні друковані медіа в умовах війни: проблеми і перспективи
Технік батареї із позивним Шериф: про надійність самохідної артилерії на війні
Національно-патріотичне виховання – броня для наших дітей і запорука перемоги
ЛАМІНУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ: ПОМИЛКА ЧИ ЗАКОННИЙ СПОСІБ ЇХ ЗБЕРЕЖЕННЯ