Рейнутрія японська – небезпечний “прибулець”

Рейнутрія японська – небезпечний “прибулець”

В останні роки спостерігається масове нашестя рослин-мігрантів, чи, як їх ще називають, рослин-прибульців. Усі вони потрапили до нас випадково шляхом занесення з первинного ареалу в інші флористичні області або на інші континенти в процесі господарської діяльності. До такої групи рослин належать амброзія полинолиста, ваточник сирійський, портулак городній, а також рейнутрія японська.

Одним із найбільш поширених бур’янів у Полтаві та області є рейнутрія або гречка японська. Ця рослина масово окуповує клумби, присадибні ділянки.
Батьківщина рейнутрії – Японія, Китай, Корея. У Європу її завезли приблизно наприкінці 40-х років XIX століття, а на початку XX ст. вона почала швидко розповсюджуватися в інших країнах, де стала інвазійним видом. Рослина включена у список найнебезпечніших інвазійних видів за версією Міжнародного союзу охорони природи.
Рейнутрія японська (Reynoutriajaponica Houtt.) – багаторічна дводомна трав’яна рослина з потужним розгалуженим підземним кореневищем. Має багаточисленні стебла заввишки 1–3 м, вони порожнисті, прямостоячі, гіллясті вгорі й часто дугоподібно вигнуті, внизу – зазвичай з червоними плямами або штрихами. Листки в цієї рослини черешкові, листкова пластинка яйцеподібна або овальна, зверху – темно-зелена, знизу – помітно світліша, у другій половині вегетаційного сезону – шкіряста. Довжина листя на головному пагоні – до 15–20 см, ширина – приблизно в 1,5 разу менша, на бічних пагонах листя росте дрібніше. Суцвіття пазушні, волотисті, в пазухах кожного по 2–6 квіток. Оцвітина біла, блідо-жовта або ледь рожева. Рослина квітує упродовж двох місяців, плоди в неї – горішки. У вторинному ареалі, тобто у країнах, в які була завезена, розмножується лише вегетативно, оскільки до нас потрапили лише жіночі рослини зі стерильними квітками.
Використовується рейнутрія як декоративна та кормова рослина. Однак негативне її значення переважає над позитивним. Густі зарості рейнутрії збільшують ерозію ґрунту при весняній повені, оскільки місцеві види витісняються нею та повністю зникають, внаслідок чого ґрунт стає незахищеним від розмивання. У містах гречка японська руйнує асфальтове покриття, пошкоджує фундамент будівель та легкі споруди, бо росте з неймовірною швидкістю й має дуже сильні пагони.
До сих пір відсутній контроль за поширенням та станом популяцій рейнутрії. Досвід європейських країн та США показує, що неконтрольований ріст рослини може призводити до значних економічних втрат. Необхідна розробка мір боротьби. Механічне скошування не є ефективним методом боротьби із зеленим агресором. У США та Європі ведеться розробка біологічних методів боротьби з рейнутрією, але раз і назавжди цю рослину знищити неможливо. А от обмежувати її розповсюдження цілком під силу, й це робити необхідно.

Тетяна ДВІРНА
Кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту ботаніки
імені М.Г. Холодного НАН України

Поділися:

Добавить комментарий