Рекордний трофей «тихого полювання»

Євген Бородай із гігантським грибом-дощовиком.

Рекордний трофей «тихого полювання»

Полтавець знайшов у балці за містом гриба-велетня

Після посушливої осені на Полтавщину прийшли довгоочікувані дощі, а з ними – грибні жнива. Кожен любитель “тихого полювання” мріє знайти гігантський трофей. Вдалося це зробити читачеві нашого видання, полтавцю Євгену Бородаю. Днями він показав найбільшу знахідку в своєму житті – гриб-дощовик, вага якого перевищила п’ять кілограмів.

У багатьох західноєвропейських країнах дощовики вважаються делікатесом, а на смак вони нагадують печериці, бо ж і походять з родини печерицевих, яка налічує їх понад 50 видів. У народі нерідко називають дощовики «порхавками» чи «вовчим тютюном». А оскільки самих шампіньйонів у природних умовах стає все менше, адже на їх кількість безпосередньо вплинуло зменшення кількості тваринницьких ферм, на території яких вони раніше масово зростали, то цінній знахідці Євген Олександрович неабияк радіє. Знайшов велетня в балці поблизу приміського села Івонченці. Попри великий розмір, гриб молодий, має щільний м’якуш і зовсім не ушкоджений шкідниками.
Євген Олександрович вже на заслуженому відпочинку. Кілька десятиліть пропрацював на Полтавському турбомеханічному заводі. Через кілька років з цього підприємства піде на пенсію і його син, який також залишився відданим флагману машинобудування міста та області. Загальний стаж родини працелюбів-промисловців – 130 років. Відпочинком для душі стали походи по гриби. Дехто скаже, що простіше ходити по гриби до магазину, але ж тоді не буде щасливої миті знахідки під різнобарвним листяним килимом красеня на ніжці чи без неї, як сталося цього разу. На відміну від більшості грибників, Бородаї не приховують свої «врожайні» місця і нові шукають не часто. Найчастіше збирають маслюки, білі й польські гриби.
«Попри непрості цьогорічні погодні умови, гриби на Полтавщині є і будуть, – переконаний Євген Олександрович. – Нещодавно їздили в Котелевський район і привезли сім відер маслюків. Місцями почали з’являтися білі. Найбільшим фанатом «тихого полювання» у нашій родині є донька Валентина. Любить грибні місця поблизу Кротенків (Сем’янівки).
Останнім часом дається взнаки конкуренція за грибні місця. У людей стало більше техніки, тому вони частіше вибираються на природу. Але нас це не лякає. Ми маємо свої, перевірені десятиріччями «точки», тому з порожніми кошиками додому не повертаємося. Найкраще по гриби їхати в середині тижня, коли мало людей, немає зайвого гамору. В лісі людина легко почувається, відпочиває від негараздів. Похід за грибами дозволяє тримати тіло в тонусі, а легені насичуються свіжим повітрям».
Зібраний урожай родина консервує і заморожує. А взимку смакує гриби у супі, тушкує з ними картоплю чи споживає як гарнір. Гриба-велетня Євген Олександрович також збирається порізати на дрібніші шматочки, відварити й заморозити.
* * *
До слова, два роки тому в селі Дрозди Київської області знайшли гриб-дощовик вагою понад 17 кілограмів. Знахідка не була зареєстрована у Національному реєстрі рекордів України, бо селяни не подали заявки на реєстрацію. При цьому в організації зауважили, що попередньо зафіксовані гриби-рекордсмени були меншої ваги. А ось найбільшого шампіньйона виростили також на Київщині в умовах штучно створеної ферми. Його занесли до Національного реєстру рекордів. Вага гігантської печериці склала понад 2 кілограми.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий