Реквієм хмарам

Ця весна почалася жаркою погодою. Одразу після календарної зими, яка за температурними показниками зимою у повному розумінні цього слова не була, настав довготривалий посушливий період із високою температурою. У новинах повідомляли про найнижчий рівень води в українських річках за багато-багато років і про те, що кілька українських міст накрило піщаними бурями, – тривожилися аграрії, нову просвітницьку кампанію про спричинене людською діяльністю глобальне потепління розробляли свідомі екологи, а у повсякденні дуже сильно хотілося дощу. Прагнулося квітневої зливи, щоб нарешті запахло справжньою весною – насиченою вологою, умитою потоками, напоєною щедро – щоб можна було побачити зелень листя, яке швидко посіріло від піску й пилу цієї задушливої весни.
І зрештою дощ пройшов – рясний, тривалий, гойний, лив довго і приніс розраду.
Дощеві передували, звісно, хмари. Важкі й серйозні. Їх пригнав вітер.
Я одразу зрозуміла, звідки вони, щойно їх побачила. Хмари прибули з Гренландії, де напередодні розтанули мільярди тонн льоду. Ці крижини, що століттями лежали непорушно у своєму холодному осново-спокої, випарувалися через глобальне потепління так швидко, що не встигли збагнути свою трансформацію і, пливучи по небу, тримали колишню форму громіздких льодяних брил. А потім хмари вилили на землю всю свою воду – і назавжди зникли.
Можна сподіватися, що дощ пройде ще кілька разів. Йому стане снаги, поки в Гренландії тануть крижини і здіймаються хмарами в небо.
А коли живильні льоди закінчаться, ми побачимо, як хмари виснажуються й помирають. Хмари вже не будуть схожі на слонів чи крокодилів, не нагадуватимуть велетенських риб чи динозаврів, вони зневодняться, їхня шкіра порепається від спраги, як пересохла земля, вони схуднуть так, що світитимуть ребрами, і зрештою вмруть. Вітри перетруть їхні сухі кістяки на дрібні порошини і всиплять ними землю. Тієї весни дощ не змиє пісок водою із змарнілого листя, натомість він присипле його порохом, який падатиме згори, немов реквієм назавжди зниклим хмарам.

Тетяна ЛУНЬОВА
Член Національної спілки письменників України

Поділися:

Добавить комментарий