Ревінь з власного саду – ранньовесняна комора вітамінів

Ревінь з власного саду – ранньовесняна комора вітамінів

Першим весняним овочем по праву вважається ревінь. Тільки сходить сніг, його міцні рожево-червоні пагони вилазять із землі, і через 20–25 днів черешки рослини можна вживати в їжу. За смаком вони нагадують яблука кислих сортів. Батьківщина ревеню – Південно-Східна Азія, Північна Монголія, Північний Китай, Алтай, Сибір. Налічується понад 30 його видів. Деякі види ревеню з давніх часів культивують як городні, лікарські й декоративні рослини. В Європі з цим овочем познайомились у середні віки, коли його завезли монахи-паломники з Індії. В Україні найбільше вирощують ревінь хвилястий (R. undulatum L.) і ревінь чорноморський (R. rhaponticum L.).

На одному місці ревінь може рости до 15 років. В їжу вживають м’ясисті черешки листя ревеню, які досягають в довжину 70 см. У черешках містяться цінні в харчовому відношенні органічні кислоти: яблучна, лимонна (1,58–2,6%), щавлева (0,14– 0,25%), янтарна і саліцилова. Загальна кількість органічних кислот – від 0,48 до 1,88% від сирої маси, кислотність (рН) соку – 4,5. Також у ньому містяться вітаміни С, Р, мінеральні солі калію, фосфору, магнію.
Ревінь невибагливий до світла. Може рости на затінених ділянках, у міжряддях саду. Проте в затінених місцях рослини розвиваються повільно. Тому для отримання більш раннього і високого урожаю його краще розміщувати на добре освітлених ділянках.
Це холодостійка і зимостійка культура – кореневища ревеню взимку навіть при невеликому сніжному покриві переносять морози до –30°C. Весною при відростанні він мало страждає від заморозків. Насіння починає проростати при –2–3°C. Посилений ріст листя спостерігається вже за температури +10–15 °C. Він розвиває могутні корені, в яких відкладаються запаси поживних речовин.
Ревінь розмножується насінням і вегетативно. Городники найчастіше розмножують його поділом кореневищ, які краще брати від рослини 3–4-річного віку. Викопані з грунту кореневища розділяють на частини, залишаючи у кожній по 2–3 бруньки. Зрізи присипають попелом. Після цього висаджують у саду рядами через 0,8–1,0 метра між рядами і в ряду через 40 сантиметрів. Ревінь з насіння розсадою вирощують при відсутності хороших маточних кущів. Для цього на невеликій і добре удобреній ділянці рано навесні висівають насіння у борозни глибиною до 3 см, розміщені через 20–30 сантиметрів, замульчовують перегноєм або компостом. Після появи перших сходів грунт навколо них потрібно регулярно розпушувати і прополювати, а через деякий час рослини проріджують. Ревінь вимогливий до родючості грунту, для отримання високого урожаю черешків його розміщують на добре удобрених грунтах.
Сорти ревеню розрізняють за скоростиглістю, розміром і забарвленням черешків, смаковими якостями і за схильністю до утворення стебел. Ранньостиглі сорти: Вікторія, Крупночерешковий, Московський 42, Тукумський 5, Малахіт, Упрямец.
Вікторія. Скоростиглий сорт із листям, що швидко відростає. Черешки середньої довжини, злегка ребристі, біля основи червоні або рожеві, масою 25–80 г. Урожайність черешків – 2–4,8 кг/м2. Схильний до формування стебел.
Крупночерешковий. Скоростиглий із середньою здатністю до стрілкування сорт. Листя зелене хвилясте, черешки темно-червоні з ніжною, кисло-солодкою і соковитою м’якоттю, завдовжки до 80 см. Урожайність черешків становить 2,5–3,0 кг/м2. Сорт стійкий до хвороб.
Московський 42. Скоростиглий урожайний сорт із добрими технологічними якостями черешків; черешки крупні, слаборебристі, біля основи червоні. Середня урожайність черешків – 1,5–2 кг/м2.
Тукумський 5. Урожайний скоростиглий сорт із дуже добрими смаковими якостями черешків. Вони округлі, довгі, м’якоть ніжна, волокна не відчуваються, поверхня гладка, рідше слаборебриста. Черешки біля основи яскраво-червоного кольору. Добрі на смак, ніжні, соковиті, довжиною 40–50 см, шириною 2,3 см. Урожай черешків у перший збір становить 200–250 г, загальний урожай – 3,0–3,5 кг з куща. Вміст вітаміну С – до 23 мг/100 г. Утворює квіткові стебла в невеликій кількості. Слабо уражується бурою плямистістю і аскохітозом.
Малахіт. Дуже ранньостиглий і високоврожайний сорт. Листова розетка вертикальна. Лист середнього розміру, зелений, слабопухирчатий із хвилястим краєм. Черешок масою 200 г, довгий, середньої ширини і товщини, зелений, слаборебристий, м’якоть зелена. Урожайність черешків – 4,2–4,7 кг/м2.
Упрямец. Розетка листя припіднята. Лист середнього розміру, зелений, слабо- і середньопухирчатий. На одному кущі може бути 30 листків. Черешок крупний, довжиною до
55 см, масою до 180 г, світло-зеленого забарвлення з антоціаном біля основи. М’якоть ніжна, кисло-солодка. Рекомендується до вживання у свіжому й переробленому вигляді. Сорт високоврожайний, не утворює квіткових стрілок. Середня урожайність черешків – 1,5–2 кг/м2.
До середньостиглих належать Обской, Огрський 13, Б’юті, Зарянка, Цукатний.
Обской. Висота рослин – до 80 см. Розетка компактна, черешки світло-зелені й зелені з малиновою або темно-рожевою пігментацією біля основи, крупні, загальною масою 150–620 г, смакові якості – 4–4,5 бала. Від сходів до першого збору – 60–69 днів. Урожайність висока – 2,1–6,2 кг/м2. Сорти стійкі до захворювань.
Огрський 13. Дуже стійкий до стеблування сорт. Рослина утворює крупний і компактний кущ. Черешки листя крупні, слабоволокнисті, біля основи червоні, у верхній частині зелені. Урожай черешків у перший збір становить 300–350 г з куща. Загальний урожай – 3,3 кг. Вміст вітаміну С – 14,9 мг/100 г.
Б’юті. Середньостиглий сорт. Листова розетка напіввертикальна, листок середнього розміру, яйцевидний, середньопухирчатий. Черешок середньої довжини, масою 150 г, червоний з рожевою м’якоттю. Урожайність – 2,5–3,5 кг/м2.
Зарянка. Середньостиглий сорт. Відрізняється високою якістю черешків малинового кольору. Добрий смак зумовлений своєрідним поєднанням органічних кислот і вітамінів. Урожайність – 2,5 кг/м2. Яскраве забарвлення черешків зберігається і при переробці.
Цукатний. Середньостиглий сорт. Листова розетка вертикальна. Лист середнього розміру, пухирчатий із хвилястим краєм. Черешок масою 200 г, широкий, червоний, з рожевою м’якоттю.

Юрій НОСЕНКО,
кандидат сільськогосподарських наук.
«Агрономія сьогодні».

Поділися:

Добавить комментарий