Революція Гідності на Полтавщині: хроніка подій

Революція Гідності на Полтавщині: хроніка подій

Громадський активіст, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар підготував детальну хронологію подій Революції Гідності на Полтавщині. Наша газета у номерах за 19 листопада 2021 року та 8 лютого 2022 року розповіла про розвиток ситуації від початку Революції до середини лютого 2014 року. Сьогодні пропонуємо до уваги читачів «Зорі Полтавщини» завершальну частину оповіді про ті буремні й героїчні місяці.

Кульмінація

18 лютого. Під час протистояння на столичному Майдані загинули жителі Полтавщини Андрій Черненко та Ігор Сердюк.
На вічі полтавського Майдану оголошено мобілізацію для поїздки на Київ. Голова ГО «Злам стереотипів» Олександр Коба звернувся до присутніх чоловіків із проханням їхати до Києва: «Сьогодні від офісу «Свободи» виїжджатиме група на Київ. Я також не буду тут відсиджуватися і їду. Закликаю всіх чоловіків приєднуватись. Зараз всі під’їзди до столиці обмежені, метро зупинено. Тож розумієте, що може відбуватися сьогодні вночі». Також закликав жінок йти ввечері до храмів і молитися за своїх чоловіків, які зараз у Києві. Прихожанка Свято-Покровської громади УПЦ КП Рената Кириченко запропонувала вийти у центр міста – до Корпусного парку – та символічно взятися за руки. Майданівці підтримали її ініціативу: взялися за руки, перекривши центральні вулиці, й пройшли масовою колоною Жовтневим кільцем.
Народний депутат, полтавець Юрій Бублик під час кривавих подій на столичному Майдані врятував життя кільком протестувальникам. За його словами, …«беркутівці» масово зупиняли карети «швидкої» із пораненими і арештовували їх, а інших поранених добивали в автозаках». Бублик разом із колегами-нардепами визволяв таких протестувальників, надавав їм термінову медичну допомогу, бо вони втрачали свідомість, а потім супроводжував кілька десятків поранених «беркутівцями» та тяжко травмованих «тітушками» до київської лікарні № 17.
19 лютого. Близько 10:00. Полтавці безперервним рухом пішохідними переходами заблокували автодороги Жовтневу та Сінну поруч із Полтавською ОДА. Вимагали від влади та міліції відкрити проїзд, щоб вільно доїхати до столиці, а також припинити стріляти у полтавців, які стоять на Майдані у Києві.
Близько 12:00. Майже дві тисячі полтавців пікетували УМВС України у Полтавській області. Ультрас ФК «Ворскла» підривали петарди. Озвучено вимоги: відкликати всіх працівників МВС, які несуть службу в Києві; розблокувати рух на полтавській ділянці траси Київ – Харків; відмовитися виконувати злочинні накази вбивати людей. До протестувальників вийшов начальник обласної міліції. Під вигуки «Ганьба вбивцям!» повідомив, що начебто немає перешкод для руху транспорту в напрямі Києва. «Зараз в області діє операція «Сирена», за нашою інформацією, через область має їхати дві автомашини, у яких знаходиться вогнепальна зброя. Блокпости стоять на трасах, але ті, хто бажає їхати на Київ, можуть їхати. Дороги розблоковані. Ми всіх пропускаємо, але всіх перевіримо на наявність зброї», – сказав він.
Близько 18:00. Учасники Революції Гідності влаштували перфоманс, заблокувавши проїзд центральною вулицею Жовтнева.
Близько 50 дівчат-студенток історичного факультету ПНПУ із жалобними чорними стрічками та з червоними рукавичками, які символізували кров на Майдані у Києві, безперервно ходили проїжджою частиною.
Їх підтримали полтавці. О 18:30 рух було відновлено. Близько 19:30. Біля ОДА зібралося понад три тисячі полтавців, більшість із яких – молодь. У вікна першого поверху будівлі повстанці запустили каміння, петарди, вибухові пакети, коктейлі Молотова. Один із них спричинив пожежу. За 5 хвилин приїхали пожежники, проте не розкладали «рукава», бо гасили вогонь робітники зсередини. Розпочався штурм ОДА. Близько 20:00. 200 «беркутівців» у шоломах та із щитами вийшли з будівлі ОДА й відтіснили повстанців з площі. Силовики застосували не тільки удари кийками, а й світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі 12-го калібру для відстрілу з рушниць, дріб і картеч. Одного протестувальника затримали. Жорстоко побито члена Президії Ради Полтавського Майдану Олега Пругла. В інтерв’ю інтернет-виданню «Полтавщина» він так розповів про це: «Один із «беркутівців» дуже захопився процесом, тому сильно відірвався від своїх. Радикальна майданівська молодь збила міліціонера з ніг. Я його підняв і сказав: «Ходімо зі мною». Відвів до інших «беркутівців», але ті почали бити мене». Під час сутички також сильно постраждали ще вісім майданівців, але жодного з них не госпіталізували через побоювання, що міліція забиратиме з лікарень. Відтак необхідну медичну допомогу надавали медики Полтавського Майдану – викладачі Української медичної стоматологічної академії. Близько 20:30. «Беркутівці» вишикувались у ряд перед центральним входом до ОДА. Значна кількість повстанців розосередилась на тротуарах, дорогах; вулиці Жовтневу та Сінну знову перекрито. Транспорт рухався в об’їзд через вулицю Ватутіна. Близько 20:45. Молодь будує барикади: для цього використовують контейнери для сміття, зносять звідусіль каміння, дошки та розбирають металеві огорожі й бруківку біля крамниць навпроти ОДА. Більшість молодих людей на барикадах у масках. Окремі мали будівельні і навіть військові каски. Близько 21:30. Кількість людей на площі перед ОДА збільшилася на кілька тисяч. Близько 22:00. Відбулися перемовини з начальником УМВС. Результати: міліція відпустила «полоненого» майданівця та зайшла до приміщення ОДА. Близько 22:30. Сотні молодих людей під схвальний свист тисяч полтавців забарикадували всі входи до адмінбудівлі ззовні…
20 лютого у райцентрі Нові Санжари відбувся молебень за загиблими на Майдані, який переріс у масовий мітинг. Люди пішли до приміщення райдержадміністрації та винесли із порожніх кабінетів голів РДА та райради портрети Віктора Януковича.
Полтава, 20 лютого. 10:00–14:00. На майдан до Полтавської ОДА постійно підходять люди. Лунає барабанний дріб – це повстанці б’ють палицями по перекинутих металічних бочках. У центрі майдану встановили шини та інформаційний стенд. На ньому гасла: «Влада вмивається кров’ю», «Наші батьки, брати, діти виборюють нашу свободу. Вмираючи в Києві». Біля революційного намету облаштували своєрідну кухню, де готували чай та бутерброди. Священики УПЦ КП, УГКЦ та протестанти встановили столик із безкоштовною християнською літературою і листівками із біблейськими висловами, серед яких: «Крила підіймуться, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться». Близько 14:00. Між обласним штабом спротиву та міліцією відбулися переговори. Домовлено про спільне (міліція, УДАІ УМВС України та Самооборона Полтавського Майдану) патрулювання вулиць міста та формування пікетів на автомагістралі Полтава–Київ з метою унеможливлення проїзду до столиці «тітушок». Для цієї мети на Полтавському Майдані оголосили про мобілізацію добровольців. Близько 18:00. Під вигуки «Молодці!» «беркутівці» звільнили будівлю ОДА. Близько двох тисяч майданівців влаштували «живий коридор» для їх безперешкодного виходу.
21 лютого у Кременчуці на похорон Героя Небесної Сотні Ігоря Сердюка прийшло понад дві тисячі людей. У домовину поклали протигаз і каску з надписом «Лише перемога!».
Уродженка села Рокита Великобагачанського району, поетеса, громадсько-політичний діяч, автор чотирьох поетичних збірок, засновник і директор видавництва «Духовна Вісь» Тетяна Домашенко написала вірш «Небесна Сотня воїнів Майдану». У ньому вбитих проросійським режимом Януковича учасників Революції Гідності вперше названо Небесною Сотнею.
Полтава, 21 лютого. Близько 18:00. У Полтавському Свято-Успенському соборі провели молебень за усіма загиблими майданівцями. Службу відправив архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Близько 20:10. Понад три тисячі полтавців взяли участь в акції народної декомунізації. В атмосфері загального піднесення під багатоголосий спів Державного гімну України активісти Майдану демонтували пам’ятник Владіміру Ульянову (Лєніну).
22 лютого. Розпочався процес зникнення Партії регіонів з політичної арени Полтавщини. Виконком оголосив про припинення діяльності Полтавської облорганізації ПР та її місцевих структур.
24 лютого. На позачерговій надзвичайній сесії Полтавської обласної ради регіонали – голова облради Іван Момот та його перший заступник Володимир Онищенко – подали у відставку. Зачитування заяв про відставку відбувалося під вигуки сотень учасників Революції Гідності «Прихвосні Януковича! Забирайтеся геть!», «Вбивці!», «Ганьба!». Емоції розбурхалися настільки, що тривалий час депутати не могли приступити до процедури обрання нового керівництва. Частково вгамувати пристрасті вдалося завдяки виступу архієпископа Полтавського і Кременчуцького УПЦ КП владики Федора, котрий зміг об’єднати зал. Головою обласної ради обрали члена Президії Ради Майдану Петра Ворону.

Переростання майданівського руху у громадянську відсіч російській агресії: «ніякий сепаратистський грім у Полтаві гриміти не буде»

26 лютого. Стривожені новинами про введення російських військ на територію України та інформацією про захоплення Харківської ОДА проросійськи налаштованими особами, на Полтавський Майдан прийшли близько двох тисяч полтавців. Самооборона Полтавського Майдану та Правий сектор розпочали запис добровольців у загони для охорони ОДА від можливого нападу. Учасники Революції Гідності забарикадувалися всередині будівлі ОДА, вікна на центральному вході закрили дерев’яними щитами та підготували близько десятка вогнегасників на випадок використання проросійськими бойовиками коктейлів Молотова.
14 березня. На заклик Ради Майдану до Полтавської ОДА зібралося понад три тисячі громадян на мітинг-концерт «Крим – це Україна». Серед присутніх були люди різного віку – від студентів до пенсіонерів. Вони тримали в руках плакати: «ЄС, США – врятуйте від Путіна мою родину!», «Молодь за мир», «Путін, ми не лохи» та з іншими написами. Жінки тримали виготовлених із паперу білих голубів – символ миру.
З ініціативи товариства «Просвіта» на ОДТРК «Лтава» в прямому ефірі транслювався масштабний шестигодинний телерадіомарафон «Україна єдина. Ні – російській агресії!», до участі в якому запросили авторитетних людей краю: викладачів полтавських вузів, ректора ПНПУ, професора Миколу Степаненка, дисидента-шістдесятника Миколу Кульчинського, архієпископа Полтавського і Кременчуцького УПЦ Київського патріархату Федора, письменника Сергія Осоку та багатьох інших.
18 березня. З ініціативи Ради Майдану телеканал «Лтава» провів благодійний телерадіомарафон «Герої не вмирають!», а в обласному музично-драматичному театрі імені Гоголя відбувся вечір-реквієм «Лину поглядом у неба блакить…» (режисер – Владислав Шевченко, автор – Ольга Коваленко, керівник літературно-драматичної частини театру) на пошанування пам’яті героїв Небесної Сотні. Зі сцени згадали імена всіх загиблих у протистояннях за свободу. Помолилися разом із архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Федором за упокій їхніх душ. Виступив народний артист України Василь Голуб: вірші Тараса Шевченка звучали сучасно і тривожно, зокрема уривок із поеми «Кавказ», завершенням якого стала пісня «Чорна рілля ізорана». Лунали мелодії у виконанні симфонічного оркестру під орудою народного артиста України Віталія Скакуна. Завершився захід «Молитвою за Україну» у виконанні заслуженої артистки України Маргарити Томм, під час виступу якої учасники концерту запалили свічки пам’яті Небесній Сотні. Кошти, виручені від концерту-реквієму та зібрані завдяки телемарафону, спрямували на допомогу сім’ям загиблих..
12 квітня. Активісти проросійської ГО «Украинский гром» у соцмережах анонсували мітинг у Полтаві біля Вічного вогню поруч із меморіалом Слави по вулиці Фрунзе (нині Європейська). Як заявив один із організаторів заходу В’ячеслав Скоков: «Мы собираемся обсудить вопрос о необходимости федерализации Украины». На Вічі Полтавського Майдану такі наміри розцінили як спробу створити за прикладом сепаратистів Донбасу «Полтавську народну республіку». Голова міської ВО «Свобода» Юліан Матвійчук закликав усіх небайдужих «зупинити наволоч, яка суне зі сходу». Оголошено мобілізацію.
13 квітня. ГО «Украинский гром» у соцмережах сповістила, що «у зв’язку із загостренням ситуації у країні акція за федералізацію переноситься на невизначений термін». Втім анонс заходу згуртував полтавців. Понад три тисячі мешканців області зібралися біля Вічного вогню поруч із меморіалом Слави на акцію «Зупинимо сепаратизм на Полтавщині!». Учасники тримали прапори України та плакати, де засуджували сепаратизм. В Ухвалі Віча полтавці заявили, що «ніякий сепаратистський грім у Полтаві гриміти не буде, а сама ідея децентралізації влади не має нічого спільного із сепаратизмом».

Підготував Олег ПУСТОВГАР,
учасник Революції Гідності, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області.

Добавить комментарий