Рівень бідності у світі виріс вперше за 22 роки, а в Україні зростає понад 7 років

Рівень бідності у світі виріс вперше за 22 роки, а в Україні зростає понад 7 років

Подальший економічний спад призведе до злиднів ще близько 30 мільйонів осіб

Домінуючу тенденцію 2020 року можна описати як єдиний процес – «епідемія коронавірусу і масовий коронапсихоз», що призвів до спаду світової економіки, зростання безробіття і масового зубожіння населення. На жаль, усе зазначене характерне й для початку нинішнього 2021 року. Ситуація в Україні мало чим відрізняється від ситуації у Європі та світі. Щоправда, різниця все-таки є. І вона, як для пересічних українців, досить негативно-суттєва. Адже якщо в європейських країнах та Америці влада намагається всіляко, в тому числі й фінансово, підтримати свій народ у такій непростій ситуації, то українська влада вирішила його «добити». Одномоментно прагнучи підвищити чи не всі тарифи за комунальні послуги й обкласти новим оброком малий бізнес. Ще б пак! Мінімалку ж бо підвищили на 800 гривень, тож потрібно забрати з пересічних громадян не менш як 1600 гривень. І така сума, або й більша, дійсно «випливе», якщо сплюсувати здорожчання вартості продуктів і промтоварів, послуг і ліків, комірного…

– Мені лячно за майбутнє наших дітей у нашій країні, – каже полтавець Григорій Нестеренко. – «Апетити» влади й олігархів зростають у геометричній прогресії, а роботи з належною оплатою праці немає. Тоді як жити?
– Я вже років із 5 навіть не заходжу в магазини, де продається одяг чи побутова техніка. У свої 67 років живу, як мовиться, на три «Д» – доношую, доїдаю, доживаю, – розповідає полтавка Віра Федоренко. – Прикро, що, відпрацювавши майже 40 років, заробила 2500 гривень пенсії, на яку зараз не те що жити, а вижити практично неможливо. Підзаробити ніде. Бо роботи, посильної для мене, в Полтаві не знайти. Після сплати за комірне (жінка має субсидію) та придбання життєво необхідних ліків залишається приблизно 1500 гривень. Ось і рахуйте, на що й на скільки їх вистачає…
Таке ж злиденне життя характерне й для полтавки Наталки Прутко. Вона каже, що вже забула, які на смак вершкове масло та молоко. Жінка має тимчасово безробітного сина, який нещодавно переніс інсульт. А це неабиякі додаткові витрати на лікування та реабілітацію. Тож довелося позичати гроші. Відтак нині вона навіть не в змозі сплатити за комуналку. Тож борги за комірне «ростуть», мов снігова куля.
Полтавка Катерина Грицик має невеликий бізнес (продає жіночу білизну). Вона розповіла, що до коронакризи чи не щодня мала виторг близько 1000 гривень за день. Нині ж таку суму наторговує хіба що в передсвяткові дні. А за оренду кіоску та електроенергію треба сплачувати постійно. Якщо ще й касовий апарат доведеться встановити, а за його обслуговування треба буде платити щомісяця, можна одразу «закриватися», каже жінка.
Таких життєвих історій серед учасників «Тарифного майдану», яких вивели на вулицю безвихідь і безнадія, можна почути дуже багато. Адже не з доброго дива люди в зимову негоду виходять на площі перед адмінбудівлями із вимогою привести комунальні тарифи до прийнятних для існуючих пенсій і мінімальної зарплатні. Влада ж зважає на свій електорат лише частково, поблажливо обіцяючи «підтримати» найбідніших і водночас вишукуючи, звідки можна зняти з пересічних ще якийсь куш, як, наприклад, у поданому законопроекті про штрафи за кондиціонери.

Січень «стартував» високими тарифами

Якщо в лютому-березні ціни на природний газ будуть дещо знижені, то вже з січня вартість перших 100 кіловат електроенергії зросла майже на 90 відсотків, холодної води від КП «Полтававодоканал» – на понад 35%. Точаться розмови й про можливе здорожчання підігріву води та опалення, хоча КП «Полтаватеплоенерго» ще нібито не анонсувало про це. Але ж, чого гріха таїти, у нас, в Україні, буває, що тарифи зростають і, так би мовити, постфактум.
Не все так просто й із природним газом. Скажімо, тариф на послугу з розподілу природного газу для споживачів АТ «Полтавагаз» із лютого цього року становить майже 2,14 гривні, замість 2,316 грн за 1 м3 (з ПДВ). Тобто вартість транспортування одного кубометра газу знизилася майже на 18 копійок!? Оце так здешевлення. Хоча, якщо розібратися, за що мають сплачувати люди, за те, що свого часу за власні кошти купували труби й за свої гроші прокладали газопровід?
Не факт, що й вартість кубометра газу повсюди становитиме 6,99 гривні, і це визнають в уряді. Адже облгази, як правило, приватні. До того ж масовий процес укладання договорів із новими газопостачальниками, який із січня охопив практично всю країну, додав владі суттєвих проблем. Оскільки місцеві газові монополісти не в захваті від такого процесу. Тому й погрожують споживачам перевірками газового обладнання та можливим перекриттям подачі блакитного палива. Народні депутати також повідомляють про чисельні випадки погроз, що надходять багатьом українцям.
«Людям погрожують відрізати газопостачання у разі переходу до іншого постачальника. У нас є безліч звернень від різних громад, від людей з усіх регіонів нашої держави. І тут потрібно миттєво реагувати – уряд має навіть забирати ліцензії у облгазів, які допускають такі порушення. А якщо зловживання будуть продовжуватися, то треба діяти рішуче і забирати газові мережі на баланс громад. Тим більше, що в більшості областей люди самі за власні кошти ці мережі розбудовували», – зазначив член комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Кулініч.

Комірне, пеня та штрафи

Про нещодавно узгоджені ціни на газ для звичайних українців на засіданні Верховної Ради розповів особисто Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Дещо прояснив він і ситуацію із тарифами на опалення та гарячу воду.
«Уряд встановив максимально граничну ціну на газ для населення та ОСББ на рівні 6,99 гривні з ПДВ за кубометр газу. Тарифи на тепло та гарячу воду не будуть підвищуватися до кінця опалювального сезону», – наголосив Денис Шмигаль.
Прокоментував Прем’єр і питання облгазів.
«Уряд, спільно з парламентським комітетом, ініціює прийняття законопроекту про можливість укрупнення облгазів, введення спецрахунків та тимчасової адміністрації, що дисциплінує ринок розподілу газу. Штрафи чи пеня за невчасно несплачені газ і тепло за січень не будуть застосовуватися до людей – є така урядова ініціатива, ми її приймемо на найближчому засіданні. Тобто при будь-якій маніпуляції з боку монополістів ми убезпечимо людей від штрафних санкцій», – повідомив Прем’єр-міністр.
От тільки про накладання (або зняття) штрафів на звичайних українців за прострочені комунальні платежі, тобто борги за комуналку, в майбутньому, після лютого-березня, нічого почути від Прем’єра так і не вдалося. Адже боржників за комуналку в Україні фактично прирівняли до неплатників аліментів на дітей, з такими ж обмеженнями щодо виїзду за кордон на відпочинок чи заробітки, можливістю конфіскації їхнього майна й таке інше.
Як на мене, досить дивно з вуст Прем’єра чути словосполучення «для населення та ОСББ». А ОСББ – це що, не населення? З огляду на такий наголос Прем’єра виходить, що поспішати реєструвати ОСББ навряд чи варто. Бо влада, як мовиться, «повісить» на ці об’єдння всі проблеми, які назрівали десятиліттями, повністю відмежувавшись від допомоги для їх вирішення.

Кожен десятий українець без роботи: НБУ погіршив оцінку за 2020 рік

Національний банк України (НБУ) погіршив оцінку безробіття в Україні у 2020 році за методологією Міжнародної організації праці з 9,4% до 9,5%. У четвертому кварталі рівень безробіття досяг 10,0%.
Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за січень 2021 року.
«Враховуючи збільшення захворюваності восени та нові карантинні обмеження, у IV кварталі рівень безробіття оцінено НБУ у 10%», – йдеться в огляді.
Як зазначили в НБУ, високочастотні індикатори свідчать, що попит на робочу силу знизився наприкінці року, частково через сезонність, частково через обережне ставлення фірм до найму нових працівників в очікуванні оголошених урядом планів щодо ужорсточення карантину.
За опитуваннями підприємств, у другому півріччі 2020 року переважна більшість підприємств у всіх видах діяльності (окрім торгівлі) очікувала скорочення кількості персоналу у наступні 12 місяців. Очікування звільнень відбувається п’ятий квартал поспіль.
За прогнозом НБУ, рівень безробіття у 2021 році скоротиться до 8,8%.

Бідний кожен другий українець

Із завершенням 2020 року багато хто зітхнув із полегшенням. Для бізнесу цей рік став справжнім випробуванням, яке зуміли пережити далеко не всі.
Поки підприємці підраховують збитки, криза поставила на межу бідності мільйони людей у світі. За розрахунками Світового банку, пандемія стала причиною збільшення кількості бідного населення Землі на 150 мільйонів осіб.
В Україні багато працівників, зайнятих у туристичній, готельно-ресторанній та авіаційній галузях, повністю або частково втратили роботу. Вдарила коронакриза і по платоспроможності громадян, зокрема через падіння курсу національної валюти.

Половина українців – на «мінімалці»

У звіті Світового інституту дослідження розвитку економіки Університету ООН прогнозували, що, за найгіршого сценарію розвитку економічної кризи, кількість людей, які живуть за межею бідності (її визначають у розмірі 1,9 долара США на день за паритетом купівельної спроможності), може зрости на 420–580 мільйонів осіб.
Про зростання кількості людей, що живуть за межею бідності, на початку пандемії попереджали в OXFAM – об’єднанні 20 недержавних організацій, метою яких є протидія бідності. Там прогнозували, що через пандемію кількість бідного населення світу зросте на півмільярда осіб.
Невтішні прогнози давали і для України. Міжнародна організація UNICEF у квітні 2020 року опублікувала звіт, за яким рівень бідності в країні через пандемію зросте з 27,2% до 43,6%, а в гіршому випадку – до 50,8% від усього населення. Саме стільки українців потенційно живуть щомісячно на суму, що не перевищує прожитковий мінімум: 3922 грн у листопаді.
Усі прогнози щодо бідності базувалися на тому, що через карантин більшість малих підприємств зачиняться, залишивши без роботи найбільш вразливі категорії населення. Закриті кордони в свою чергу ускладнили трудову міграцію, суттєво скоротивши обсяги переказів із-за кордону.
Згідно з грудневими даними Світового банку, кількість бідного населення у світі зросла до 702–729 мільйонів осіб (показник залежить від моделі розрахунків). За песимістичними розрахунками банку, в 2020 році кількість людей, які живуть на 1,9 долара на день, зросла на 150 мільйонів осіб.
За розрахунками Національної академії наук України, в 2020 році рівень бідності українців різко зріс, досягнувши показників 2015 року. При цьому зростання бідності, зазначають науковці, відбулося б незалежно від того, були б пандемія та карантин чи ні.
«Різке зростання рівня бідності ми зафіксували ще у першому кварталі 2020 року. За підсумками першого півріччя рівень бідності населення зріс до 51%. У першому півріччі 2019 року бідними були 41% українців», – повідомила «Економічній Правді» завідувачка сектору досліджень рівня життя населення НАНУ Людмила Черенько.
За даними НАНУ, в першому півріччі 2020 року за межею бідності жили близько 19,4 млн осіб. У 2019 році таких людей було на 4 млн менше.

Як змінилися доходи українців

Для більшості українців, які живуть на одну зарплату, 2020 рік пройшов під знаком зменшення доходів. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
На перший погляд, протягом року розмір середньої зарплати українців зростав, хоч і з невеликими перервами. Однак таке зростання було радше номінальним.
У доларовому ж еквіваленті середня зарплата українців із січня по листопад зменшилася на 31 долар, або на 7%. За рік вартість американської валюти відносно гривні зросла на 17%. Це з урахуванням того, що американська валюта протягом року теж падала відносно основних світових валют.
Набагато гірша ситуація з платоспроможністю українських пенсіонерів. За даними Пенсійного фонду, середня пенсія за віком в Україні протягом 2020 року зросла на 365,5 грн, до 3430,28 грн на місяць. Однак реальна платоспроможність пенсій (у доларовому еквіваленті) знизилася. Причина – девальвація гривні.
Очікувано у 2020 році зросла кількість безробітних. За даними Державного центру зайнятості, влітку таких було більш ніж півмільйона осіб. І цей показник не враховує людей, які втратили роботу, але не стали на облік. Тож реальна кількість безробітних значно більша.

Ринок праці, зарплати, вакансії, борги

За даними Держстату, безробіття у другому і третьому кварталах 2020 року становило 9,9% та 9,5% відповідно.
Попри намагання держави допомогти людям, які втратили роботу, середній номінальний розмір виплат з безробіття у 2020 році знизився навіть у гривневому еквіваленті. За даними Державного центру зайнятості, за січень–листопад – на 309 грн. У доларовому еквіваленті – із 164 дол. до 126 дол. на місяць.
Не гарантує отримання зарплати навіть наявність роботи. Як свідчать дані Держстату, протягом 2020 року суттєво зріс показник затримки з виплати зарплат працівникам підприємств: з 1,8 млрд грн до 2,7 млрд грн, або на 47,2%. Найактивніше ця заборгованість зростала у другій половині року. Лідером із зростання боргів із зарплат стали готелі. За 2020 рік їхні борги перед працівниками зросли у 62 рази, до 12,6 млн грн.
Протягом 2020 року зростали й борги українців за комунальні послуги. У листопаді 2020 року (проти листопада 2019-го) заборгованість за оплату газу зросла на 6%, за опалення та гарячу воду – на 10%, за вивезення відходів – на 38%. Загалом заборгованість за всі комунальні послуги за січень–листопад збільшилася на 10%, до 66,1 мільярда гривень.
Минулого року суттєво змінилася структура доходів українців: за третій квартал 2020 року частка соціальних допомог у доходах домогосподарств зросла до 30,4%, тоді як протягом аналогічного періоду 2019 року вона становила 28,2%.

Рівень крайньої бідності торік у світі значно зріс

«У 2020 році вперше за останні 22 роки відбулося зростання крайньої бідності. Як очікується, спад економічної активності в тенденційній ситуації і в умовах конфліктів призведе до злиднів додатково від 18 до 27 мільйонів осіб», – сказав Генсек ООН у ході відеозасідання Ради Безпеки ООН з підтримання миру й стабільності.
Антоніу Гутерріш також наголосив, що в країнах світу посилюється гендерна нерівність. При цьому світ виявився відкинутим назад на десятиліття з точки зору частки працюючих жінок, знайти роботу яким складніше за чоловіків.
Генсек ООН вважає, що для розривання кола бідності і конфліктів необхідно діяти на основі двох принципів.
«По-перше, це взаємозалежність: не може бути сталого розвитку в світі без миру і розвитку світу без стійкого економічного розвитку. По-друге, залученість. Зобов’язання «не залишати нікого позаду» має бути в центрі наших зусиль як із просування сталого економічного розвитку, так і щодо запобігання та вирішення конфліктів», – заявив пан Гутерріш.
Загалом же Генеральний секретар ООН прогнозує, що країни можуть зіткнутися з найсильнішим за 80 років економічним спадом. За словами Генсека ООН, соціальні та економічні наслідки пандемії величезні, й вони продовжують посилюватися. При цьому він підкреслив, що ніяка вакцина не зможе виправити завдану шкоду. Світ стоїть на порозі найбільшої глобальної рецесії за останні вісім десятиліть, підсумував Антоніу Гутерріш.

Що очікувати у 2021 році

У 2021 році світ та українців очікує масова вакцинація від коронавірусу. Міжнародні фінансові організації прогнозують світовій економіці різке відновлення.
Очікується зростання ВВП і в Україні, що дає підґрунтя для вирівнювання ситуації з бідністю. Хоча у НАНУ не очікують, що добробут населення у 2021 році кардинально покращиться.
«2021 рік буде провальним для добробуту населення. Економічне підґрунтя цього закладене у 2020 році, тому суттєво змінити ситуацію не вийде», – вважає пані Черенько.
Вона не очікує покращення рівня життя українців у 2021 році навіть у випадку проведення швидкої вакцинації. Зрештою, карантинні обмеження не відіграють вирішальної ролі в поширенні бідності, адже до них економіка вже адаптувалася.
«Можливо, якщо економіка почне зростати, про що йдеться в урядовому прогнозі, то десь у другому півріччі 2021 року доходи населення перестануть падати. Однак їхнє зростання ми зможемо побачити лише у 2022 році», – констатувала експерт НАНУ Людмила Черенько.

При підготовці статті були використані матеріали інтернет-ресурсів: (https://www.rbc.ua/ukr/, https://breaking.znaj.ua/, https://www.epravda.com.ua/ та інші).

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий