Хоча багато овочевих і плодових культур уже віддали більшу частину врожаю, і в саду, і на городі ще є що збирати. У вересні достигають пізні сорти груш і яблук, віддають останні ягідки пізня й ремонтантна полуниця, ще висить на кущах малина, поспівають виноград та інжир. На грядках дозрівають томати, огірки, кабачки, гарбузи, патисони. Прийшов час збирати пізню картоплю, закладати на зберігання цибулю і часник.
До морозів необхідно викопати буряк. А от з морквою можна почекати – їй перші морозці не страшні. Якщо зібрати її з грядок зараз – 40 відсотків ваги врожаю буде загублено.
Як тільки нічні показники температури наблизяться до позначки + 8°C, необхідно відразу ж зібрати недоспілі помідори. Дрібноплідні сорти вирвати разом з кущем і повісити в провітрюваному місці, великі плоди покласти для дозарювання в ящики. При цьому якщо плодоніжку обірвати – томати дозріють швидше, якщо залишити – процес затягнеться. Рекомендована температура для дозарювання – від +20 до +25°C.
Гарно б у вересні допомогти білокачанній капусті. Ті рослини, де качани набрали істотну вагу, необхідно підкопати, щоб надірвати корінці, або обірвати з них нижнє листя. Такий прийом збереже качани від розтріскування.
Якщо ще не готове сховище для овочів, обов’язково потрібно подбати і про нього: провітрити, вимити, продезінфікувати.
Готуємо насіння до тривалого зберігання
На початку осені ще можна збирати насіння. У цей час поспіває квасоля, підсихають парасольки кропу, розпушуються мітелки салату. Часто буває готове до збирання насіння артишоку, меліси, щавлю, багаторічних цибуль, спаржі.
Для одержання насінного матеріалу в наступному році у цьому місяці вже можна відібрати екземпляри маткових рослин редьки, моркви, буряку, капусти (білокачанної, червонокачанної, савойської, брюссельської), селери, петрушки, пастернаку, ріпи.
Але не варто намагатися зібрати насіння з гібридних рослин – вони не зберігають властивостей своїх батьків, їх доведеться закуповувати заново.
У вересні необхідно провести підживлення. По-перше, у саду:
– один раз на чотири роки вносити основне добриво під плодові культури;
– один раз на два роки – під аґрус;
– щорічно під смородину й садову суницю.
По-друге, на городі: під пізню капусту. Застосовують фосфорні й калійні добрива. Фосфор стимулює розвиток плодів, а калій підвищує зимостійкість рослин.
Висаджуємо озимі рослини
У другій половині вересня в деяких регіонах уже висаджують озимий часник. Час його висаджування необхідно підгадати так, щоб до сильного похолодання залишалося приблизно два тижні. Це дозволить цибулинкам укоренитися, але ще не вигнати листя. У такому стані вони краще перенесуть зиму й швидше підуть у ріст навесні. Спустілі грядки добре зайняти сидератами.
У вересні приходить час для відновлення садіння садової суниці. Якщо до висадження планується новий сорт, то розсаду необхідно купувати уважно: краще приживуться ті рослини, що продаються в індивідуальних горщиках, мають розвинену, але не перерослу кореневу систему й мінімум три справжніх здорових листочки. Якщо нові кущики беруться з власного суничника, то добре, якщо вони відібрані від найбільш урожайних рослин, з другої – четвертої бруньки вусика (непарні бруньки – резервні, на них не утворяться молоді рослинки).
Проводити висаджування полуниці можна аж до кінця місяця, однак кращим періодом все-таки є перша-друга декади вересня. Особливо не рекомендується затягувати з пересадженням у тих регіонах, де рано настає зима – рослини мають встигнути вкоренитися до морозів, щоб пережити зимові холоди.
Вересень – гарний час для живцювання чорної смородини (червону живцюють у серпні, тому що вона довше вкорінюється). Якщо в цей період зрізати з маткового куща однолітні здеревілі гілочки товщиною близько 0,7 см і довжиною 15–20 см (бажано вибирати пагони на 2- або 3-х літній гілці) і прикопати їх на грядці під кутом 45°, залишивши над землею тільки одну бруньку, то навесні вони пустять корінці й почнуть розвиватися. Якщо висаджування планується у весняний період, живці нарізають і прибирають на зберігання.
Продовжуємо боротьбу зі шкідниками
Попри те, що грядки віддали майже весь урожай, боротьбу зі шкідниками варто продовжувати, попереду – новий сезон. Однак, якщо до цього бій ішов за допомогою настоянок, відварів і хімічних препаратів, то тепер прийшов час для механічних прийомів. Тому що все, що залишиться в саду й на городі не прибраним з землі, стане притулком для хвороб і шкідників для зимівлі. Головним завданням місяця є ретельне прибирання території від сухих рослин, падалиці, гнилих овочів і уражених хворобами бур’янів.
До кінця вересня вже можна перекопати пристовбурні кола дерев, зняти і знищити ловчі пояси, очистити старі стовбури від відмерлої кори, прибрати з-під яблунь, що відплодоносили, і продезінфікувати підпірки, спиляти засохлі гілки, провести санітарну, омолоджувальну формуючу обрізку аґрусу, смородини й жимолості.
Восени сонце вже не так пече, але погода часто ще тепла, а тому вегетаційний період деяких рослин (буряку, пізньої капусти, моркви) триває. Щоб допомогти їм сформувати врожай, необхідно у разі потреби продовжувати поливи.
В очікуванні морозів
Для того, щоб плодові культури краще перенесли зимові морози, їх перестають рясно поливати ще в серпні. Але трапляються ситуації, які провокують другу хвилю росту пагонів, а це не дозволяє деревині вчасно визріти, а значить, підготуватися до зими. Щоб допомогти рослинам (особливо це актуально для молодих саджанців), їхні верхівки прищипують на 10–15 см. Цей прийом зупиняє їхній ріст і стимулює якнайшвидше опробковіння кори й визрівання деревини.
Молоді деревця теплолюбних культур, таких, як абрикос, черешня, вишня, наприкінці вересня можна промульчувати по пристовбурному колу. Важливим агрозаходом, що підвищує стійкість дерев і кущів до холодів, є вологозарядковий полив. Він відрізняється від звичайних поливів саду і має рекомендації – приблизно 70 л під кущ і приблизно 100 л води під дерево.
Якщо до кінця місяця з’явиться вільний час, уже можна зайнятися підготовкою грядок до наступного сезону: внести основне добриво, провести перекопування, висіяти озимі сидерати, замульчувати зимуючі на городі культури.
Обов’язково наприкінці вересні – на початку жовтня продезінфікувати теплиці й парники. Зняти й просушити плівки, підремонтувати конструкції. Якщо рослини були уражені сірою гниллю, антракнозом та іншими небезпечними захворюваннями – замінити верхній шар землі (2–3 см) свіжим ґрунтом.
За матеріалами сайта «Домовик».