Рівноапостольна Ольга,  Велика княгиня Київська

Рівноапостольна Ольга, Велика княгиня Київська

Свята Ольга, у хрещенні Єлена, – перша християнка на великокняжому престолі Києва, перша просвітителька й учителька християнської віри в Руси-Україні. За церковним календарем пам’ять подвижниці вшановують 24 липня.

У сонмі українських православних святих Велика княгиня Ольга особливо шанована як та, що перша від українського народу увійшла в Небесні Оселі Господа. «Ця (Ольга) була передвісницею християнської землі, як вранішня зоря перед сонцем і як зірниця перед світом», – читаємо в «Повісті временних літ».
Хрещення Ольги, яке до певної міри залишилося її приватною справою, дало підстави сучасникам її внука, святого рівноапостольного Володимира Великого, Хрестителя Русі, казати, що вона була «наймудрішою серед людей». Прийнявши християнську віру, Ольга піднесла авторитет своєї країни в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи.
По-різному літописці трактують Ольжине походження. За однією з версій, вона була правнучкою легендарного новгородського князя Гостомисла. На історичну арену вийшла в 945-му, після загибелі свого чоловіка, київського князя Ігоря. За тодішнім правом спадкування державної влади його наступником мав стати син Святослав. Проте він був іще дитиною. Княгиня Ольга прийняла в свої руки управління Руссю аж до його повноліття.
Великій княгині вдалося багато – централізувати державне управління, вдало провести ряд економічних реформ. Велике значення для розбудови Русі мало й те, що правителька надавала перевагу дипломатичним засобам ведення зовнішньої політики, а не війнам.
Хрещення володарка Русі прийняла, за найпоширенішою версією, в столиці Візантії – Царгороді, від Вселенського Патріарха Феофілакта. Хрещеним батьком був сам імператор Візантії Костянтин Багрянородний.
Приєднавшись до християнства грецького, вона надійно заклала фундамент православної віри у Київській Русі на всі подальші часи. У цьому і був рівноапостольський подвиг Великої княгині Ольги.
Повернувшись із Царгорода, подвижниця почала дбати про поширення віри Христової серед народу своєї держави. Збудувала в Києві церкву в ім’я святителя Миколая, у Вітебську (тепер Білорусія) – церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці. Започаткувала встановлення придорожніх хрестів, які й по сей день називаються Ольжиними.
На схилі життя подвижниця мала багато скорбот. Навчаючи своїх онуків – Ярополка, Олега та Володимира – християнської віри, так і не наважилася їх охрестити, бо боялася гніву сина-язичника.
Причастившись Святих Божественних Тайн 24 липня 969 року, свята Ольга відійшла в Небесні Оселі. Пресвітер Григорій виконав всі її заповіти й провів чин християнського поховання.
Канонізували святу рівноапостольну княгиню Ольгу в 1547 році.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий