Різдвяні традиції:  урочисті величання і народний колорит

Різдвяні традиції: урочисті величання і народний колорит

Роман ЗАВАДОВИЧ

У Різдвяну ніч

Пам’ятаю добре так, як нині:
У кутку стояв пшеничний сніп,
І врочисто на старинній скрині
Сяла свічка, встромлена у хліб.
За вікном миготіли срібні зорі,
Мов квітки, мальовані на склі,
І по небі, мов по темнім морі,
Місяць-човен плив за гір шпилі.
А в кімнаті так було святково,
Хоч на дворі мерехтів мороз,
Пахло ніжно сіно із діброви,
Мов би тут вродитись мав Христос.
Нам здавалось, що мале Дитятко,
Впавши з неба зіркою в саду,
Завітає в нашу рідну хатку,
Принесе нам першу коляду.
І зложивши руки, мов у храмі,
Батько, мати й діти їх малі
До Ісуса в почорнілій рамі
У молитві очі підвели.
І нараз за вікнами з’явився
Тихий спів, мов чудо із чудес:
«Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес…»
Пам’ятаю добре так, як нині,
Спів колядки, ясне сяйво свіч…
То було в прекрасній Україні,
У різдвяну, повну чарів ніч.

Свята ніч

Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти –
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти.
Найкраще свято з усіх свят –
Різдво! Лунає срібний сміх,
Видзвонює колядка –
У сяйві синіх, жовтих свіч
Стоїть свята Різдвяна ніч
Над яслами Дитятка.

Катерина ПЕРЕЛІСНА

Коляда

На Свят-вечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша.
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти
Й під полою прив’язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч із снігом, позбирали,
А горішки погубились –
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!

Дмитро БІЛОУС

Колядник

Є колядочка у Гриця:
«Коляд-коляд-колядиця!»

Мати хусткою зав’яже –
тільки носик вигляда.
Хоч мороз «Дошкулю» каже,
так на те ж і коляда!

Гриць завбільшечки з мізинець,
але справжній колядинець.

Колядує, як годиться:
«Коляд-коляд-колядиця!

Дайте, дядьку, пиріг,
покладу собі у міх!

А не дасте пирога,
візьму бика за рога

та виведу на поріг
та викручу правий ріг!»

Ось до іншого йде двору,
напуска ману сувору:
«Дядьку, дайте ковбасу,
а то хату рознесу!»

А дорослі тьоті й дяді
цим колядкам дуже раді.

І дають то те, то се,
і в торбинці Гриць несе,

мов господар із базару,
сливи, груші для узвару

й гарбузці аж золотисті,
й трохи кроликам вівса,
й пироги пухкі, пашисті,
й над усім цим – ковбаса!

Сам завбільшечки з мізинець
коляд-коляд-колядинець.

Поділися:

Добавить комментарий