Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Пресвятої Богородиці

Це свято належить до 12 найбільших у церковному календарі. Відзначається 21 вересня. За словами святого Іоана Дамаскіна: «День Різдва Богородиці є свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський обповився і смуток праматері Єви змінився на радість».
У нашому народі свято на честь Різдва Божої Матері називають Другою Пречистою.

У невеличкому галілейському місті Назареті жило літнє благочестиве подружжя – Іоаким і Анна. Єдиною їхньою печаллю була відсутність нащадків. У ті часи бездітні родини вважалися позбавленими благословення Божого, тож оточуючі часто ставилися до них неприязно.
Одного разу у велике свято Іоаким приніс до Єрусалимського храму дари Господу Богу. Але священик не захотів їх прийняти, тож засмучений чоловік зі слізьми попрямував у пустелю. Анна дізналася про цю подію вдома, схвильована вона сіла в садку й також плакала. Аж раптом звершилося чудо – жінці явився Ангел Господній і сповістив, що невдовзі в неї народиться Донька Марія, через яку всі земні народи отримають благословення Боже. У той же час Ангел явився з пророчими словами й Іоакиму в пустелі.
Натхненне звісткою подружжя прийшло до Єрусалимського храму, щоб помолитися і вклонитися Господу. Надалі все відбувалося за волею Божою – через 9 місяців Анна народила Доньку, яка стала початком нашого спасіння, нашою молитовною Заступницею перед Господом. З нагоди світлої події Іоаким приніс великі дари до храму, а вдома влаштував щедре святкування, на якому всі раділи й славили Всевишнього.
За українськими народними традиціями, свято Другої Пречистої вважається жіночим, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Цього дня жінки, чия мрія про материнство не збувалася, запрошували після церковної служби бідних людей додому й пригощали, щоб ті помолилися Господу про дарування їм нащадків.
Особливо помічними вважалися на Другу Пречисту молитви вагітних жінок про здоров’я та щастя своїх майбутніх дітей.
Загалом Різдво Пресвятої Богородиці відзначалося як свято справжньої радості. Ніхто не працював, вдома родина збиралася за багатим столом. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ зі свининою чи птицею, печеню, голубці, млинці, пироги, вареники з м’ясною начинкою. Багато смаколиків готували також із сиру.
У селах із цього дня активно засилали сватів до дівчат. Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то до них у гості збиралася вся рiдня.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий