Ось уже яке десятиліття підступний і небезпечний порушник вплітає себе в кожний аспект нашого життя, починаючи від довкілля і закінчуючи самим нашим організмом. Мова, звісно ж, іде про мікропластик. Ці найдрібніші частинки пластику, найчастіше розміром менше за піщинку, було виявлено в найнесподіваніших місцях – від глибин океанів до вершин гір і, що викликає тривогу, в тканинах живих організмів.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, розкрило тривожний аспект такого забруднення. Міжнародна група вчених провела комплексний аналіз, узагальнивши дані 157 досліджень, щоб зрозуміти, як мікропластик впливає на життя рослин, пише Focus.ua із посиланням на Futurism.
Результати дослідження показали, що повсюдне поширення мікропластику знижує здатність рослин до фотосинтезу – фундаментального процесу, за допомогою якого вони перетворюють сонячне світло на енергію. Це порушення може призвести до зниження ефективності фотосинтезу приблизно на 7–12 відсотків у різних екосистемах, включно з наземними, морськими та прісноводними середовищами.
Наслідки такого зниження дуже серйозні, і не в останню чергу для людства. Основні сільськогосподарські культури, такі як пшениця, рис і кукурудза, можуть втратити врожайність у межах від 4 до 14 відсотків. Таке зниження продуктивності являє собою значну загрозу для глобальної продовольчої безпеки, потенційно зачіпаючи сотні мільйонів людей, для яких ці культури є основою харчування.
Крім того, не омине стороною і морську харчову мережу: зниження фотосинтетичної активності водних рослин і водоростей може призвести до скорочення популяції риби та морепродуктів на 7%, що порушить життєдіяльність спільнот, які залежать від цих ресурсів.
Зрештою, втрата великої кількості рослинності не найкращим чином позначиться і на якості повітря, адже наші маленькі зелені друзі переробляють величезну кількість відходів у ньому, по суті фільтруючи його для нас.
Механізми, за допомогою яких мікропластик перешкоджає фотосинтезу, багатогранні, заявили вчені. У ґрунті ці частинки можуть перешкоджати здатності коріння поглинати воду і поживні речовини, що призводить до зниження вироблення хлорофілу – зеленого пігменту, необхідного для уловлювання світлової енергії.
У водних системах мікропластик може прилипати до поверхні водоростей, блокуючи сонячне світло і перешкоджаючи їхньому росту. Крім того, ці частинки часто містять токсичні речовини, які можуть викликати додатковий стрес у рослин, посилюючи зниження ефективності фотосинтезу.
Поки вчені продовжують розбиратися у всіх тонкощах і складнощах забруднення мікропластиком довкілля, зрозуміло одне: розв’язання цієї проблеми – це забезпечення стійкості наших продовольчих систем і, зрештою, нашого виживання.
Вам також може сподобатись
Силіконові тюльпани та латексні троянди не зів’януть, але й не розкладуться: штучні квіти збільшують ризики українців захворіти на рак
Священник з духом революціонера й характером бійця, молитви якого рятують воїнів і техніку
Анастасія Клімнюк – лауреат Всеукраїнської зоозахисної премії-2025
Між миром і війною: волонтери Лубенщини не стомлюються підтримувати фронт
Небайдужий Погарщинський жіночий батальйон