Роздуми агронома про аномальні погодні умови

Роздуми агронома про аномальні погодні умови

З давніх-давен людство прагнуло навчитися передбачати, якою буде погода у найближчі дні чи у віддаленій перспективі, адже від погодних умов залежало благополуччя роду, племені, народу.

Понад два століття тому з’явилася книга «Брюсів календар», яка вперше побачила світ у Москві наприкінці
XVIII століття. Вона містить погодні передбачення на ХІХ–ХХ століття. Деякі положення «Брюсового календаря» сучасна наука спростувала остаточно, деякі залишаються суперечливими, деякі мають певну цінність і в наші дні. Наприклад, визначення погоди за сонцем, зірками, небом і хмарами, за поведінкою деяких тварин. Приміром: якщо сонце при сході дуже яскраве, хмари навколо нього почервоніли, то день буде непоганим, можливий дощ з вітром. Коли навколо сонця буде видно білувате коло, то в той день слід чекати великої і страшної бурі. Якщо сонце при виході своєму на горизонт ніби трохи більше, ніж зазвичай, то неодмінно буде дощ. Коли сонце здається білим, це означає, що буде дощ, а коли воно яскраве, то буде хороша погода.
Подібних прикмет у книзі чимало, і деякі зберегли свою практичну цінність і сьогодні. У деяких з них впевнений і автор цих рядків, який веде щоденні спостереження за погодою майже 40 років.
Яків Брюс – російський державний діяч і вчений, досить колоритна й обдарована людина. Він складав карти земель, спорудив астрономічну обсерваторію, редагував земельні глобуси і глобуси земної сфери, географічні карти, проводив астрономічні спостереження. Календар Брюса закінчився в 2000 році.
У міжнародному масштабі метеорологічні спостереження координуються Всесвітньою метеорологічною організацією, створеною в 1950 році. Українська служба погоди організована в 1930-х роках, регулярні спостереження за погодою в Києві ведуться з 1881 року. В Полтаві спостереження за погодою ведуться практично з часу заснування в 1884 році Полтавського дослідного поля. Нині цю функцію виконує Полтавський обласний центр з гідрометеорології.
Хоч нині прогнозування погоди й вийшло на сучасний науково-технічний рівень, прогнози не завжди справджуються. Особливо не справджуються довготермінові прогнози і прогнози народних синоптиків. Таким чином, передбачення погоди на перспективу – не зовсім вдячна справа, особливо сьогодні, коли ми не можемо чекати прихильності природи після того, що ми з нею зробили.
Отож нині людство особливо турбують глобальні зміни клімату, аномальні погодні явища. Спостерігаються інтенсивне потепління клімату, його посушливість, відсутність снігового покриву взимку… Почастішали такі небезпечні природні явища, як шквали, тайфуни, торнадо, сильні градобої, зливи, що завдають значної матеріальної шкоди і часто призводять до загибелі людей.
Катастрофічні лісові пожежі в Австралії, що тривають з вересня минулого року і призвели до знищення більше 10 млн га лісів, загибелі людей і понад 1 млрд диких тварин, птахів, спричинили значне збільшення в атмосфері вуглекислого газу.
Засоби масової інформації рясніють повідомленнями про аномалії в погоді. Так, японське метеорологічне управління свого часу повідомляло, що в 2007 році середньорічна температура повітря на планеті Земля перевершила всі рекорди, ставши найвищою за останні 100 років. Спеціалісти проаналізували дані спостережень за погодою більш як у 1200 різних точках планети в період з січня по листопад того ж року і з’ясували, що середньорічна температура повітря в світі опинилась на рівні 0,67° за Цельсієм вище середньої температури останніх років.
Метеорологи визнали 2019 рік найтеплішим за всю історію метеоспостережень. Середньорічна температура була на 3° вища за середньобагаторічну. Перевершено 30 температурних рекордів. Лише в грудні 2019-го перевершено 6 рекордів за останні 138 років.
Аномальним видався і початок 2020 року. Січень – надзвичайно теплий.
Аналізуючи температурні показники повітря за грудень-січень, можна констатувати, що теплими вони були і в 2005, 2007, 2010, 2013 роках. У 2015 році грудень практично весь був із позитивними температурами, лише з 29 по 31 число температура знизилася до мінус 8–10°.
У 2017 році весь грудень був із температурою, дещо вищою, ніж у 2015 році. Викликає занепокоєння й інша обставина – дефіцит вологи. Останніми роками спостерігаються дощі зливового характеру, які мають локальний характер і часто завдають значних збитків.
У 2019 році в Полтавській області з травня по вересень не було жодного облогового дощу. Відсутність вологи, високі температури повітря, низька відносна вологість негативно впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Так, минулого року на багатьох площах спостерігався запал озимої пшениці, зерно було невиповненим. Зібрано значно нижчий врожай кукурудзи, ніж у попередньому році, постраждали і соя, овочеві культури, особливо – картопля.
Поки що складаються невтішні прогнози з вологою і в цьому році. Так, у грудні 2019 року опадів випало на третину менше за місячну норму. Скупий на опади і січень 2020-го. Два місяці зими були практично без снігу, а це дефіцит вологи в ґрунті.
Нещодавно на селекторній нараді, яку проводило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, прозвучало повідомлення про те, що деякі агроформування почали підживлювати озимину. Мене, як агронома, стурбувала така новина. Хто ж у січні підживлює озимину і для чого? Озимина періодично відновлювала вегетацію, використовувала енергію на дихання, що призводило до ослаблення рослин. Вони майже не пройшли загартування.
У мене закрадається думка, що нас чекає якась неприємна аномалія. Мабуть, будуть ще морози. І якщо без снігового покриву температура повітря знизиться до мінус 15–20°С буквально на кілька днів, то виникне проблема з озиминою. Такі температури негативно відіб’ються на стані плодових та ягідних культур.
Поки що складається невтішна ситуація з вологою. Тому наступна весняна посівна кампанія, технології вирощування сільськогосподарських культур повинні бути спрямовані на максимальне збереження вологи.
Відомо, що погодою на Землі «править» світовий океан, віддаючи своє тепло на розтавання льодовиків і на підвищення температури на суші. Сьогодні глобальна температура Землі на 1,1°С вища за середньобагаторічну, що становить 15°С. Підвищення цієї температури на два і більше градусів може призвести до незворотних процесів у природі.
Запобігти цьому значною мірою може людина. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу, перехід на альтернативні джерела енергії, збереження водних ресурсів, біоценозів, зменшення пестицидного навантаження на землю, турбота про збереження родючості ґрунтів, збільшення зелених насаджень може стримати руйнівний процес.
Те, що робиться сьогодні, – вирубка лісів, зелених насаджень вздовж автомобільних шляхів, знищення лісосмуг, розорювання лук і пасовищ, безмірне і бездумне застосування хімічних засобів захисту росли може призвести до непередбачуваних наслідків.
Зупинімося, поки не пізно!

Микола ОПАРА
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри землеробства і агрохімії Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий