Персик розмножують трьома популярними способами – насінням, відводками і щепленням (окуліровкою). Який з цих методів найоптимальніший, розповіла старша наукова співробітниця Бахмутської дослідної станції Наталія Немічева.
Насінням персик зазвичай розмножують при виведенні нових сортів з метою акліматизації в незвичних умовах зростання. Пристосовуючись з перших етапів розвитку до умов незнайомого середовища, такі рослини в майбутньому стають більш зимостійкими, ніж інтродуковані сорти. До того ж дерева, вирощені з сіянців, більш довговічні й легше відновлюються з нижніх відростків після пошкодження в холодні зими, в порівнянні зі щепленими. Помічено, що невеликі відхилення від батьківських форм дають при насіннєвому розмноженні такі сорти, як Рочестер, Золотий ювілей, Рот Фронт.
При розмноженні насінням плоди знімають у стадії повної зрілості, вийняті кісточки після промивання зберігають сухими до моменту садіння. Восени насіння висівають у грунт або стратифікують у вологому піску до весняного посіву, попередньо відбракувавши неякісне. Стратифікують насіння в горщиках або ящиках і зберігають у підвалі при температурі 3–5 градусів тепла.
Навесні (з початком польових робіт) стратифіковане насіння переносять у грунт. При цьому доцільно його розбивати, ставлячи на ребро. Сходи тоді більш дружні. Головне – майте на увазі, що, вибираючи сорти для заготівлі насіння, потрібно, щоб дерева були здоровими, з достатньою зимостійкістю, не надто високі, регулярно родили і мали невеликі плоди з м’якушем, що легко відділяється від кісточки.
Розмноження відводками – теж доволі популярний метод. Відводки з молодих за віком дерев добре вкорінюються і без використання стимуляторів росту. Якщо персик старшого віку, то він необхідний. Довжина відводків має бути 6–10 см. Парники, де вони висаджуються, повинні бути герметичними, щоб можна було регулювати температуру, вологість і аерацію повітря. Висаджують відводки в парники на глибину 1–2 см та на відстані 10 см один від одного. Вкорінюються вони два-три тижні й довше. Після цього відводки пересаджують у квіткові горщики і ставлять у теплицю, притінюючи рами. Через 4–5 днів рослини переносять у тінь, а через кілька днів виставляють на сонце. Потім їх висаджують у сад.
Вкорінюють і травневі відводки довжиною 5–7 см, з «п’яткою», вкороченим листям, використовуючи для цього ящики з піском, накриваючи їх склом. Через 3–4 тижні вкоріненість таких відводків складає 50%. Помічено, що персик, який виростили з відводка, раніше, ніж той, що вирощений з насіння, починає плодоносити (вже на третій рік) і раніше закінчує вегетацію.
У промислових цілях найчастіше персик розмножують окуліровкою. Головними підщепами для персика є персик, абрикос, алича і мигдаль. Кращою підщепою для культурних сортів персика вважаються сіянці персика. Вони швидко ростуть і їх можна окулірувати однолітками. Причому дерева, прищепнуті на сіянцях персика, добре розвиваються, щедро плодоносять, плоди в них смачніші й вони менше піддаються всиханню на відміну від рослин, які прищепили на аличі чи абрикосі.
Окуліровку проводять у липні-серпні. Для підщепи використовують однолітні відводки культурних сортів персика.