Садівник-юрист Ярослав ФАТЕНКО: «Робота на землі закладена у генетичному коді українців»

Садівник-юрист Ярослав ФАТЕНКО: «Робота на землі закладена у генетичному коді українців»

Останні кілька років практично зникла ще одна колись досить популярна професія – заготівельник лікарських трав. Така тенденція спостерігається не лише в Україні, а й по всьому світу. Втім у період коронакризи попит на лікарські трави зростає, тому ним стали цікавитися люди, яких можна назвати досить далекими від аграрної науки чи городництва. Серед таких ентузіастів – Ярослав Фатенко, професійний юрист за фахом і землелюб за покликом серця. Він вирішив зайнятися вирощуванням валер’яни лікарської й створив власний YouTube-канал «Вирощування лікарських трав». У ньому ділиться своїми успіхами й невдачами у городництві, записує короткі ролики з фаховими консультаціями провідних фахівців у цій царині.

Почалося все з того, що одного дня Ярослав вирішив піднятися з офісного стільця і паралельно зайнявся вирощуванням мікрогріну (мікрозелень, мікрогрін — це городина, зібрана після пророщування насіння до стану проростків. Продукт використовується як візуальний і смаковий компонент або інгредієнт в першу чергу в ресторанах вишуканої їжі. – Авт.). Справа його так захопила, що став і далі просуватися у напрямку вирощування нішевих культур. Зупинився на валер’яні, адже вона невибаглива у вирощуванні й дає високу маржинальність з гектара – до двох тонн готових коренів. Цілющі властивості валер’яни відомі давно: Авіценна, Пліній і Діоскорид вважали, що ця рослина здатна зміцнювати й заспокоювати головний мозок та керувати думками людини. У середні віки валер’яну використовували як ароматичний і заспокійливий засіб. До фармакопеї європейських країн рослина потрапила тільки в XVIII столітті, тоді ж почалось і промислове вирощування валер’яни лікарської.
«Не тільки великі агропідприємства можуть ефективно обробляти землю, – говорить Ярослав. – Чимало прикладів, навіть серед моїх знайомих, що одноосібники чи власник невеликих паїв успішно господарюють без досвіду роботи в агрономії. Бо любов до землі закладена у генетичному коді українців. Чому зацікавився вирощуванням саме рослин? Бо це, на мою думку, цікаво, екологічно, органічно, красиво і передусім – вигідно».
Як професійний правник, розпочав справу з написання бізнес-плану, провів економічні розрахунки свого проекту, вивчив усю необхідну літературу. Перша проблема, з якою довелося зіткнутися, – відсутність посадкового матеріалу в Україні. Після довших пошуків насіння валер’яни в мережі зв’язався телефоном з Дослідною станцією лікарських рослин інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук України, яка розташована у Лубнах. Там йому повідомили, що насіння розпродали, порадивши шукати його у польських чи китайських постачальників. Намагався замовити через Інтернет – натрапив на шахраїв. Лише багаторічний досвід у правозахисній діяльності дозволив не влипнути у халепу. Коли насіння вдалося нарешті роздобути, замовив касети та торфосуміш для вирощування розсади.
Варто додати, що для отримання повноцінного врожаю культуру потрібно вирощувати 2–3 роки. У традиційній технології вирощування під зиму сіється розсада, а навесні вона переноситься на грядки, оснащені системою поливу. Без поливу в умовах Центральної Україні та Лісостепу виростити рослину практично неможливо. Таку тенденцію вчені пов’язують з глобальною зміною клімату. Наслідком цього стало зменшення площ посівів рослини, попит на яку постійно зростає на вітчизняному та закордонному фармацевтичному ринках. Наразі його компенсують імпортованою сировиною з Китаю, Польщі та інших країн. Втім, як стверджують науковці, у структурі витрат на вирощування валер’яни лікарської найбільш витратні оплата праці та система краплинного зрошення, що в сукупності перевищують 50% загальних витрат. Але нові системи поливу дадуть змогу суттєво збільшити виробництво вітчизняної сировини.
За отриманням практичного досвіду Ярослав вирушив на Лубенщину в село Солониця, до свого товариша, сенсея-травника з багаторічним досвідом Олександра. Там дізнався, як можна самостійно виготовити сівалку для лікарських рослин, аналоги яких закордонного виробництва коштують чималих коштів, як доглядати за посівами. Останнім кроком стало взяття в оренду земельної ділянки площею 2 га, яку він збирається навесні засадити розсадою. Наразі насіння валер’яни дружно проросло, отримало необхідну дозу стимуляторів росту, випустило другу пару зелених листочків і на момент перших заморозків почувалося під агроукриттям відмінно. До слова, розсадний спосіб вирощування валер’яни в касетах більш затратний, але має свої численні переваги. Розсада не вимерзає, не «стрілкується» і всю енергію рослина віддає у корінь, а не у квітконос.
До речі, як розповів в рамках вебінару з вирощування лікарських трав директор ТОВ «Добротрав» Євген Шумейко, у часи пандемії суттєво впали ціни на полинь, ріп’яшок, звіробій, материнку, трави яснотки та деревій. Натомість зросли на рослини-імуностимулятори, такі, як ехінацея, безсмертник, шипшина, цвіт та ягоди бузини. Європа продовжує закуповувати лікарські рослини з України приблизно у таких самих об’ємах, як і раніше. Зростає експорт вітчизняних трав’яних культур до Китаю, в країни Азії загалом поки що це невеликі партії. Перша порада, яку він дав аматорам у цій справі, – не страждати гігантоманією і розраховувати свої можливості, адже так може трапитися, що урожай зібрати доведеться не в перший рік, а в наступний. На швидкі гроші розраховувати не варто, а інвестиції можуть себе не виправдати. І, звісно, перш ніж ризикнути щось вирощувати, потрібно знайти ринок збуту.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий