Сечогінний засіб

Сечогінний засіб

«У моєму дворі росте кущ жимолості козолистої. Чи можна використовувати її для лікування?»
В.П.ЗЕЛЕНКО.

Жимолость козолиста (Lonicera caprifolium) – кущ родини жимолостевих. Стебла виткі, 2–4 метри завдовжки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, округло-овальні, зісподу сизуваті; верхні на квітучих пагонах зрослися широкими основами. Квітки двостатеві, неправильні, по 3–5 у пазухах зрослих листків, запашні; віночок – з довгою трубочкою і губоподібним відгином, рожевий або жовтувато-білий. Плід – ягода, оранжево-червоний, неїстівний. Цвіте у травні-червні.
У дикому стані росте на Кавказі. На території України вирощують як декоративну рослину.
З лікувальною метою використовують надземну частину рослини (листя, стебла й квітки). Заготовляють під час цвітіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад ще не вивчено. Відомо лише, що квітки містять 0,7% ефірної олії.
Рослина має сечогінні, антисептичні, ранозагоювальні та знеболювальні властивості. Настій або відвар з листя й стебел використовують як сечогінний засіб, при гострих шлункових і кишкових болях, ними миють голову при випаданні волосся.
Водний настій квіток у вигляді примочок використовують при захворюванні очей. Настоєм листя полощуть горло при ангіні. Подрібнене свіже листя прикладають до ран для скорішого загоювання.
Внутрішньо вживають настій (чайна ложка сировини на склянку окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують) – по столовій ложці тричі на день.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий